Війна проти України "тисне" на російську економіку: Аналітики ISW розкрили масштаб проблем Кремля

Війна проти України дедалі сильніше позначається на економіці Росії, попри спроби Кремля применшити масштаб проблем. Удари Сил оборони по нафтопереробних заводах, логістичних вузлах та інших важливих об'єктах обмежують виробництво й посилюють інфляцію. Разом з тим країна-агресорка стикається зі зростанням бюджетного дефіциту, боргів і фінансових труднощів серед населення. Про це йдеться у свіжому звіті Інституту вивчення війни, передають Патріоти України.

Російська економіка потерпає від наслідків війни

Аналітики зазначили, що Центральний банк РФ визнає посилення негативного впливу війни проти України на економіку, хоча й намагається називати ці проблеми тимчасовими.

Так, 9 листопада очільниця установи Ельвіра Набіулліна під час виступу в Держдумі заявила, що зі зниженням ключової ставки не варто поспішати через високий рівень інфляції. Від червня 2025 року російський регулятор уже зменшував її десять разів.

"Набіулліна визнала, що українські удари по нафтопереробних заводах, центрах обробки даних, логістичних вузлах та інших промислових об'єктах обмежили виробничі потужності Росії, але заявила, що російські чиновники вирішують ці "тимчасові" проблеми. Набіулліна заявила, що розрив між рівнем інфляції та ключовою процентною ставкою відображає постійний інфляційний тиск та велику частку субсидованих кредитів у Росії", – йдеться у звіті.

За її прогнозом, у 2027 році Центробанк РФ і надалі знижуватиме ключову ставку, однак вона все одно залишатиметься двозначною. Паралельно українські далекобійні атаки на енергетичну інфраструктуру та логістичні об'єкти Росії посилюють інфляційний тиск і поглиблюють економічні труднощі країни.

"Російська влада досі не змогла належним чином захистити свою критично важливу інфраструктуру або швидко відновити пошкодження, завдані українськими ударами, і навряд чи зможе швидко вирішити ці проблеми до або в 2027 році, терміни, на які натякала Набіулліна", – йдеться у повідомленні.

Кремль нарощує борги, але не скорочує витрати на оборону

В ISW звернули увагу на суперечність між заявами Набіулліної про тимчасовий характер економічних проблем і планами Кремля збільшувати бюджетні витрати та державний борг. За даними Служби зовнішньої розвідки України, у 2027–2029 роках дефіцит федерального бюджету Росії може щороку становити від 63,6 до 67,6 млрд доларів, або 1,9–2,2% ВВП.

Разом з тим Москва планує нарощувати державний борг із 56,7 млрд доларів у 2027 році до 70,5 млрд у 2029-му. Попри фінансові труднощі, наступного року Кремль має намір спрямувати на оборону понад 212 млрд доларів.

Погіршується і становище російського бізнесу та населення. Станом на серпень 2026 року 28% позичальників мали проблеми з виплатою кредитів, а з січня до вересня 33 компанії допустили технічний дефолт, причому 17 із них згодом оголосили повний дефолт. Крім того, до кінця вересня борги із зарплат у Росії перевищили 2,5 млрд рублів, а громадяни дедалі частіше змушені позичати гроші навіть на базові потреби, зокрема опалення.

В ISW наголошують, що продовження масштабного фінансування війни матиме для Росії довготривалі економічні наслідки.

"Росія відчуває нестачу робочої сили, що спричинило інфляцію заробітної плати в цивільному та оборонному секторах, що сприяє загальній інфляції. Росія також дедалі більше бореться з проблемами ліквідності та високим рівнем зовнішнього боргу після того, як вона постійно виснажувала ліквідні резерви свого суверенного фонду добробуту для фінансування війни в Україні", – йдеться у звіті.

Улітку 2026 року росіяни зіткнулися з дефіцитом пального та різким зростанням цін. Це додатково вдарило по сімейних бюджетах і сприяло прискоренню інфляції.

Водночас очільник Кремля Володимир Путін продовжував вимагати від Центробанку зниження ключової ставки. Аналітики переконані, що таким чином російський диктатор намагається пом'якшити монетарну політику та забезпечити військово-промисловий комплекс доступнішими кредитами й додатковими фінансовими ресурсами.