Військовий заколот у Малі. Росія повторно допомогла хунті повалити уряд

У Малі стався другий військовий переворот за рік. Солдати повалили перехідний уряд через невдоволення кадровими перестановками. В історії нестабільність цієї країни не обійшлася і без участі Росії, якій ситуація в Малі вигідна не тільки з економічної, але і політичної точок зору – зменшення впливу Франції в регіоні. Тепер у Бамако проходять мітинги із закликами до Путіна ввести війська. Як і навіщо Кремль дестабілізує Малі і чи відіб'ються маневри Путіна на його відносинах із Макроном – розповідає ЛІГА.net, передають Патріоти України.

ДВА ПЕРЕВОРОТИ ЗА РІК

Перший військовий переворот у Малі стався в серпні 2020 року – до резиденції президента Ібрагіма Бубакари Кейти вторглися солдати і усунули його і прем'єра від влади. Серед головних осіб перевороту – троє військових: Малік Діау, Садіо Камара і Ассімі Гойта.

Була сформована військова рада (її очолив Гойта), проведені переговори з політлідерами країни, створений план перехідного періоду (головою перехідної ради став Діау) і призначено нову дату президентських і парламентських виборів – лютий 2022 року. Тимчасовим президентом став Баха Ндау, прем'єр-міністром – Моктар Уана.

Оскільки проблеми в країні нікуди не поділися, там знову почала зростати напруженість. На початку травня 2021-го на тлі цього тимчасовий уряд провів переговори з опозицією і погодився на перестановки в Кабміні. Але влада не порадилася з Гойтою і в підсумку двоє близьких до нього політиків втратили місця в уряді. 24 травня, відразу після звістки про результати перестановки, Гойта заарештував президента і прем'єра. Їх змусили відмовитися від посад в обмін на свободу. Тепер вся влада знову знаходиться в руках у Гойти.

Серед невдоволених перестановками була і коаліція опозиційних партій M5 RFP, з якими Ндау вів переговори. Їм також нічого не дісталося. Тепер вони заявляють , що їх попросили висунути кандидата в прем'єри.

ЯК І НАВІЩО РОСІЯ ДОПОМАГАЄ ХУНТІ

РФ почала проявляти активність в Малі ще до першого перевороту. В ході антиурядових протестів у Бамако влітку 2020-го з'явилися прапори Росії і плакати з вдячністю за "солідарність" з боку РФ. А двоє змовників, Малік Діау і Садіо Камара, повернулися до країни за тиждень до путчу – майже рік вони перебували в Москві на тренуваннях.

"Саме ці, пов'язані з Росією, офіцери-змовники оточують Гойту, який вдруге очолив країну в результаті "путчу в рамках перевороту". Вони мають виражені антифранцузські погляди і орієнтуються на Москву", – розповідає кандидат політичних наук, викладач Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка Олександр Мішин.

США також проводили навчання малійських військових, зокрема тих, що взяли участь у перевороті. Наприклад, Гойта тренувався з американцями. Але різниця є: США відмовилися від співпраці з Малі і відхрестилися від путчистів після першого перевороту; Росія вчинила інакше, надавши хунті підтримку. Наприклад, посол РФ майже відразу зустрівся зі змовниками.

Зараз підтримка малійскої хунти з боку Росії носить в основному політичний характер, вважає Мішин: "РФ відправила до Бамако спецпосланця з метою врегулювання кризи, представивши себе миротворцем". Також РФ може вплинути і на позицію Радбезу ООН – там засудили повторний переворот, але замість санкцій обійшлися посередництвом Економічного співтовариства країн Західної Африки (ECOWAS).

При цьому у Росії є друзі на політарені і серед цивільних. Наприклад, лідер комуністичної партії Африканська єдність за демократію і незалежність Умар Маріко (член опозиційної коаліції M5 FRP, яка зараз повинна висунути свого кандидата на посаду прем'єра). У 2018 році він відвідував окуповану Росією частину Донбасу і обіцяв відкрити в Малі представництво проросійських бойовиків, якщо стане президентом (на той момент він був кандидатом на посаду глави держави).

РФ переслідує дві мети в цій країні: економічну і політичну. "Російські економічні інтереси мають глибоке коріння і пов'язані з радянськими часами, коли там реалізовувалася низка інфраструктурних проєктів", – говорить Мішин, додаючи, що зараз російський бізнес працює в сфері видобутку золота, але найголовнішою частиною двосторонніх відносин залишається військово-промисловий комплекс. – "На озброєнні ЗС Малі знаходяться в основному радянська і російська стрілецька зброя, бронетехніка, артилерія та авіація". Наприклад, Міноборони РФ уклало з малійськими військовими угоду про співпрацю ще в 2019 році.

Політична мета Росії при дестабілізації Малі – вплив на інші країни, що мають там інтереси (Туреччина, Китай, Франція). А в ширшому контексті – продовження проксі-конфлікту з Францією за Африку. "Росія намагається закріпитися в проблемних країнах африканського Сахеля, який традиційно входив до французької зони впливу", – заявляє Мішин і наводить у приклад активність Кремля в ЦАР, Лівії, Чаді та Судані. – "Під прицілом РФ також знаходяться Нігер, Буркіна-Фасо і Мавританія – це дуже турбує Францію".

Найбільш негативно хаотизація Малі впливає саме на Францію, каже експерт, оскільки вона проводить там антитерористичну операцію проти джихадистів: "Порушення керованості країною призводить до активізації сил ісламських фундаменталістів".

До серпня 2020 року Париж мав вплив на країну завдяки ключовому союзнику – президенту Ібрагіму Бубакар Кейту. Його повалення стало для Франції "дипломатичним кошмаром". А повалений у травні 2021-го президент Ндау представив оновлений склад Кабміну відразу після повернення з Парижа. Росіяни і антифранцузські політики могли сприйняти це як сигнал про спроби Парижа відновити дипломатичні позиції в країні. Тому нинішній переворот може нести як локальний (військові хотіли утримати владу), так і геополітичний вимір (тепер уряд може сформувати прем'єр, поставлений антифранцузькою політсилою).

Також під посольством Росії в Бамако вже два дні поспіль проходять мітинги, на яких демонстранти з прапорами РФ у руках вимагають "російського військового втручання", закінчення французької операції і заяви Кремля щодо підтримки перевороту. У посольстві РФ у Бамако поки що обмежилися лише заявою, що після арешту вищого керівництва країни в столиці все спокійно.

"Не можна виключати, що росіянам Малі потрібна для ведення торгів із французами щодо білоруського питання", – говорить він. Переворот у Малі в серпні 2020 року також ще збігся за часом із початком протестів у Білорусі через фальсифікації виборів режимом Лукашенка.

При цьому Мішин уточнює, що на прямі відносини між Путіним та Макроном впливає не лише геополітика, а й економіка. А французькі компанії "воліють закривати очі на політичні аспекти заради прибутку на російському ринку".