"Вони підібралися занадто близько": Бойова медсестра знищила групу росіян і врятувала побратимів від оточення

Коли почалася потужна атака російських окупантів з бронетехнікою і десантом, Світлана була на ротному опорному пункті. У цей момент підрозділ залишився без командира, тому Світлана прийняла командування на себе. Вона по рації отримувала інструкції від комбата, який бачив поле бою з відеотрансляції, і корегувала дії всіх бійців на позиціях, передають Патріоти України.

Від початку повномасштабного вторгнення Світлана пішла доброволицею, бо мала великий медичний досвід - працювала медсестрою у реанімації лікарні імені Мечникова у Дніпрі. Той досвід допоміг врятувати десятки життів, але командувати підрозділом у жорсткому бою?

Опорний пункт знаходився серед руїн населеного пункту. Спочатку Світлана відстрілювалась разом з побратимами. Коли стало зрозуміло, що позиції підрозділу оточені, бо група окупантів зайшла у один з будинків з тилу і взяла під вогневий контроль шляхи відходу і доставки боєприпасів, Світлана взяла в руки одноразовий гранатомет.

Як і всі войни 230 ОБ Сил ТрО 128 ОБр ТрО «Дике Поле» СВ ЗСУ, вона багато разів стріляла на полігоні з усіх видів зброї, у тому числі з різноманітних гранатометів. Але одна справа полігон, а інша - це реальний бій.

“Я попросила хлопців триматися і ні в якому разі не покидати свої позиції, бо тоді точно не встоїмо. А потім взяла одноразовий гранатомет і пішла на зустріч російськім штурмовикам. Вони підібралися занадто близько - були всього через дві хати. Я обійшла їх, встала і зробила постріл у вікно будинку. Вся група окупантів там і залишилась”, - згадує Світлана.

Стійкість наших воїнів і сміливі дії Світлани зірвали атаку і оточення позиції наших бійців. Завдяки тій перемозі, отриманій на руїнах Старомайорського, за кілька діб вдалося провести ротацію і вивести бійців з позицій.

“Хлопці казали: ну, ти відірвана. А що було робити у той момент? Чекати, коли ворог нас всіх переб’є?”, - каже вона.

Днями командир 128 бригади ТрО "Дике Поле" вручив Світлані нагороду, Хрест Сухопутних військ.

“Навіть ніяково, бо у мене вже два Золотих Хрести першого і другого ступеню, багато нагород, а когось подавали стільки разів, а він ще не отримав”, - каже вона.

Коли почалася потужна атака російських окупантів з бронетехнікою і десантом, Світлана була на ротному опорному пункті. У цей момент підрозділ залишився без командира, тому Світлана прийняла командування на себе. Вона по рації отримувала інструкції від комбата, який бачив поле бою з відеотрансляції, і корегувала дії всіх бійців на позиціях.

Від початку повномасштабного вторгнення Світлана пішла доброволицею, бо мала великий медичний досвід - працювала медсестрою у реанімації лікарні імені Мечникова у Дніпрі. Той досвід допоміг врятувати десятки життів, але командувати підрозділом у жорсткому бою?

Опорний пункт знаходився серед руїн населеного пункту. Спочатку Світлана відстрілювалась разом з побратимами. Коли стало зрозуміло, що позиції підрозділу оточені, бо група окупантів зайшла у один з будинків з тилу і взяла під вогневий контроль шляхи відходу і доставки боєприпасів, Світлана взяла в руки одноразовий гранатомет.

Як і всі войни 230 ОБ Сил ТрО 128 ОБр ТрО «Дике Поле» СВ ЗСУ, вона багато разів стріляла на полігоні з усіх видів зброї, у тому числі з різноманітних гранатометів. Але одна справа полігон, а інша - це реальний бій.

“Я попросила хлопців триматися і ні в якому разі не покидати свої позиції, бо тоді точно не встоїмо. А потім взяла одноразовий гранатомет і пішла на зустріч російськім штурмовикам. Вони підібралися занадто близько - були всього через дві хати. Я обійшла їх, встала і зробила постріл у вікно будинку. Вся група окупантів там і залишилась”, - згадує Світлана.

Стійкість наших воїнів і сміливі дії Світлани зірвали атаку і оточення позиції наших бійців. Завдяки тій перемозі, отриманій на руїнах Старомайорського, за кілька діб вдалося провести ротацію і вивести бійців з позицій.

“Хлопці казали: ну, ти відірвана. А що було робити у той момент? Чекати, коли ворог нас всіх переб’є?”, - каже вона.

Днями командир 128 бригади ТрО "Дике Поле" вручив Світлані нагороду, Хрест Сухопутних військ.

“Навіть ніяково, бо у мене вже два Золотих Хрести першого і другого ступеню, багато нагород, а когось подавали стільки разів, а він ще не отримав”, - каже вона.