"Ворог може вдарити із півночі, у Києві небезпечно", - Сазонов

Маневри армії Білорусі, організовані на кордоні з Україною, можуть закінчитися висуванням сил на територію нашої держави та фактично відкритим вступом РБ у війну. Їхня головна мета – відволікання українських сил від трьох важливих для Кремля напрямків, де зараз точаться запеклі бої. Небезпека великого вторгнення з півночі є дуже високою. Так, група військ країни-агресора Росії, яка лютувала у Бучі, Гостомелі, Ірпені під Києвом, відійшла на північ, пройшла доукомплектацію і будь-якої миті може повернутися назад. Саме тому масове повернення киян до рідних будинків явно передчасне. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю висловив журналіст, політичний експерт, доброволець ЗСУ Кирило Сазонов, передають Патріоти України.

– Армія Білорусі розпочинає маневри на кордоні з Волинською областю. Окрім іншого, планується відпрацювати також форсування водних перешкод за підтримки вертольотів та штурмовиків. Що відбувається? Білоруси розпочнуть відкриту війну проти України?

– Вторгнення з боку Білорусі російських військ ми вже отримали. З території Білорусі Україну регулярно обстрілюють. За фактом 24 лютого Республіка Білорусь оголосила Україні війну.

Чи можлива участь білоруських військ? Судячи з полонених, які до нас потрапляли, з документів вбитих у Бучі, Гостомелі та Ірпені були люди з Білорусі. Тобто білоруські військові вже брали участь у війні проти України у складі військ РФ.

Чи можливе висування великих сил? Цілком можливо, я навіть сказав би, мабуть, тому що Лукашенку нікуди подітися. Путін міг його вмовити.

Білорусь проводить на кордоні маневри так званих сил спецоперацій, там рухається чимало техніки та авіації, яка у них є. Тому цілком можливо, що вони підуть на вторгнення, щоб Україна відтягнула війська на захист київського напрямку та послабила контрнаступ на харківському напрямку, зменшила свою оборону на лисичанському напрямку та послабила угруповання на півдні.

Путіну дуже потрібно послабити нас на цих трьох напрямках, тому Лукашенко, як мінімум, загрожуватиме, а може, піде і на відкрите вторгнення, щоб українці розпорошували сили.

– А ви не вважаєте, що йдеться не про реальний намір вторгнення, а про інформаційне вкидання – саме для того, щоб розпорошити наші сили?

– Білорусь не має жодного бажання йти великою війною, але це не інформаційне вкидання, тому що техніка реально переміщається, і вже не один день. Отже, можливо, вони будуть проводити активні маневри біля кордону, не переходячи його, можливо, вони його перейдуть. Але українське командування однозначно вимушене буде реагувати, висуваючи якісь сили сюди.

У нас тут уже є певні сили та спецпідрозділи, які готові їх зустрічати. Але так чи інакше мета тут проста: змусити Україну розпорошувати сили на ще один напрямок.

– Є ще одна цікава інформація. Міноборони Білорусі закуповують 20 тисяч жетонів для військових, фактично "похоронні" жетони для ідентифікації вбитих солдатів.

– Це не дуже багато. Воно може проходити і в межах спецоперації, і комплектації звичайних сил, і для відправлення їх в Україну. Це одна зі складових загальної спецоперації.

– Що ви думаєте з приводу небезпеки великого вторгнення ворога з півночі – чи то за допомогою виключно російських військ, чи то за участю військ Білорусі?

– Цілком можливо. Російська група з Бучі, Гостомеля та Ірпеня пішла туди через Чорнобиль. Вона там і лишилася, пройшла доукомплектацію, ремонт техніки. Будь-якої миті вона може піти назад.

Тому кияни, що радісно повертаються додому, люди з Бучі, Гостомеля абсолютно дарма так розслабилися. Те, що російські війська відступили того разу, не говорить про те, що вони не спробують ще раз. Можливо, разом із білорусами.

Ці ризики зберігаються, і вони дуже серйозні. Люди абсолютно дарма їх ігнорують.

Тому що знову доведеться всім масово виїжджати, назустріч їм рухатимуться українські Збройні сили для відбиття нападів. І це створить усім купу проблем. Саме тому Кирило Тимошенко і приділяє таку увагу дорогам у цьому регіоні, щоб у разі чого мирні люди могли евакуюватися, а ЗСУ могли висунутись назустріч ворогові.

Ви уявляєте, яке це буде стовпотворіння і скільки буде проблем, особливо з огляду на нинішній дефіцит бензину? Втекти мирним жителям буде важче.

– Ви припускаєте, що Путіну, як і раніше, потрібен Київ?

– На жаль, від цього він не відмовляється, тому що атака на Київ щонайменше змусить Україну послабити інші напрямки. Звичайно, він не відмовився від намірів взяти Київ, оточити Київ, знищити Київ. Путін не змінився. У цьому віці люди вже не змінюються.

Саме тому я постійно попереджаю людей: зачекайте, будь ласка, не поспішайте повертатися до того самого Києва, бо загроза зберігається, вона нікуди не поділася.

– Коли, на вашу думку, можливий перелом поточної фази війни?

– Зараз ключовий напрямок – Лисичанськ-Сєвєродонецьк, де нас намагаються взяти в котел та вийти до Бахмута. Там кожен день дуже напружений, там таке жахіття зараз відбувається! Там є і втрата, і великі труднощі, Росія кидає туди все, що можна.

Питання там вирішиться найближчим часом, можливо, за тиждень чи два. Я боюсь прогнозувати. А серйозний перелом, на мою думку, буде наприкінці липня, коли Україна піде у великий контрнаступ.

– Як на нинішньому стані ЗСУ позначаються затримки постачання важкого озброєння від союзників? Чи достатньо озброєння, щоб давати адекватну відсіч ворогові?

– Є частина озброєнь, є знамениті САУ (самохідні артилерійські установки. – Ред.), які луплять ворога в хвіст та гриву. Але озброєння катастрофічно замало, тому я й говорю про липень. Нам потрібно набагато більше важкого озброєння.

На жаль, поки що у Росії і за боєприпасами, і за кількістю артилерії велика перевага, а також домінування в повітрі.