Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Єдиний кандидат на посаду нового директора-розпорядника МВФ — CEO Світового банку Крісталіна Георгієва, зазначають Патріоти України. Що відомо про впливову болгарку та як новий голова головного кредитору України оцінювала нашу державу
Георгієва народилася в столиці Болгарії Софії в 1953 році. Тоді країна була членом Варшавського договору (Об'єднання сателітів СРСР з Центральної та Східної Європи, окупованих по завершенні Другої Світової.-ред.). В інтерв'ю британській газеті The Times Георгієва згадувала довгі черги за продуктами.
«Я виросла в Болгарії, коли був дефіцит усього. Я пам’ятаю, як прокидалася о четвертій ранку, щоб зайняти чергу за молоком. Коли в 1991 році впала залізна завіса, з’явилася неймовірна можливість побачити світ і стати його частиною», — розповідала вона.
Financial Times зазначає, що батько Георгієвої, який був інженером і курирував державні проекти дорожнього будівництва, помер, коли вона була підлітком. Після його смерті фінансове становище сім'ї істотно погіршилося. Георгієва розповіла FT, що ця сімейна трагедія змусила її старанно вчитися. Вона також влаштувалася працювати продавцем на ринку в Софії, позаяк хотіла стати незалежною і не бути тягарем для родичем. За словами Георгієвою, ця ситуація «змусила її подорослішати значно швидше».
«Це навчило мене, що чим складніше життя, тим більше ти посміхаєшся. Кожен раз, коли у мене виникали труднощі в житті, я реагувала саме так. Панікувати? Це допоможе? Ні», — зазначала вона.
Георгієва має ступінь магістра з політекономії і соціології і докторську ступінь з економіки від Університету національної і світової економіки Софії. У 1977−1991 роках вона була професором в цьому університеті. В інтерв'ю FT Георгієва згадувала, що перший банківський рахунок відкрила в 34-річному віці — в 1987 році, коли приїхала в Лондон працювати дослідником-постдокторант в Лондонській школі економіки. У 1991−1992 роках вона була стипендіатом Фулбрайта в Массачусетському технологічному інституті. Георгієва є автором першого підручника з мікроекономіки болгарською мовою. Economist стверджує, що болгарські студенти досі по ньому навчаються.
У 1993 році Георгієва почала працювати у Світовому банку (ВБ) економістом з питань екології по регіону Європи та Центральної Азії, а в 2000 році стала директором з питань екології СБ. З 2004-го по 2007 рік Георгієва очолювала представництво СБ в Росії. З 2008 по 2010 роки вона була віце-президентом і корпоративним секретарем групи Світового банку. Після фінансової кризи 2008 року Георгієва займалася реформою корпоративного управління організації.
У лютому 2010 року, через 17 років роботи у Світовому банку Георгієва перейшла в Європейську комісію, яку тоді очолював Жозе Мануель Баррозу.
«Вона мені відразу сподобалася. Хороший комунікатор, тімбілдер», — сказав Баррозу в коментарі FT.
В Єврокомісію Георгієва прийшла на посаду комісара Євросоюзу з міжнародного співробітництва, гуманітарної допомоги та антикризових заходів. На її каденцію на цій посаді припав початок війни на Донбасі. У листопаді 2014 року Георгієва стала віцепрезидентом Європейської комісії з питань бюджету і кадрових ресурсів. Згідно з офіційною біографією, вона керувала проведенням реформи бюджету ЄС і збільшила в три рази обсяг фінансування на подолання кризи біженців в Європі. Георгієва також брала активну участь у врегулюванні боргової кризи в єврозоні.
У вересні 2016 року болгарський уряд номінував її на посаду генерального секретаря ООН. Під час голосування Ради Безпеки ООН вона посіла восьме місце серед 10 кандидатів. Генсеком ООН став Антоніу Гутерріш.
У січні 2017 року Георгієва стала першим головним виконавчим директором Світового банку. З лютого по квітень 2019 року — після оголошення про відставку президента групи СБ Джима Ен Кіма і до призначення на цю посаду заступника міністра фінансів США Девіда Малпасса — Георгієва була тимчасово виконувачкою обов’язків президента групи Світового банку. Economist зазначає, що на посаді CEO цієї організації Георгієва згладила розбіжності між Джим Ен Кімом і співробітниками Світового банку, а також очолювала переговори про збільшення капіталу СБ на $13 млрд.
Георгієва володіє англійською і російською мовами, знає французьку. Під час публічних виступів вона багато жартує.
Виконавча рада МВФ розпочала процес відбору нового директора-розпорядника в липні в зв’язку з тим, що Крістін Лагард склала повноваження через висунення на пост голови Європейського центрального банку. Зараз обов’язки директора МВФ виконує Девід Ліптон, перший заступник директора-розпорядника Фонду.
Георгієва є єдиним кандидатом на пост глави МВФ. На цю посаду її висунув Євросоюз. Крім Георгієвої, потенційним кандидатом був екс-міністр фінансів Нідерландів Йєрун Дейсселблум. Його підтримували Німеччина та Нідерланди. За висунення Георгієвої виступав президент Франції Емманюель Макрон, а також країни Східної і Південної Європи. Домовитися в ЄС не змогли, тому міністри фінансів 27 країн ЄС (Британія утрималася, бо збиралася висунути свого кандидата) проголосували за e-mail. Згідно з процедурою, для висунення потрібно отримати голоси більше 55% країн Євросоюзу, в яких живе не менше 65% населення організації. Георгієва отримала голоси 56% членів, в яких живе лише 57% населення ЄС. Незважаючи на це, Дейсселблум визнав поразку і привітав Георгієву з перемогою.
Згідно з негласною домовленістю, досягнутою під час Бреттон-Вудської конференції в 1944 році, президентом Світового банку призначається американець, а МВФ — європеєць. Висувати кандидатів можна було до 6 вересня. Георгієва виявилася єдиним претендентом.
За день до дедлайну по висуненню кандидатів рада керуючих МВФ скасувала вікове обмеження для посади директора-розпорядника. З 1951 року регламент МВФ не допускав призначення на цей пост кандидатів у віці 65 років і старше. Георгієвій в серпні виповнилося 66.
Офіційно оголосити про її призначення директором-розпорядником МВФ в Фонді мали намір до 4 жовтня.
Economist зазначає, що перевагою Георгієвої є її хороші відносини з найбільшими членами організації, в тому числі з Вашингтоном і Пекіном. Це важливо, тому що Фонд ризикує опинитися втягнутим в торгові та валютні війни, запобігання яких є однією з цілей організації. Під час каденції Георгієвої Фонду, можливо, доведеться консультувати владу країн-членів з приводу боротьби зі світовою рецесією. Їй також доведеться мати справу з кризою в Аргентині, яка зараз перебуває в програмі кредитування Фондом обсягом $57 млрд (рекордна програма МВФ).
Bloomberg наголошує, що вперше директором-розпорядником МВФ стане виходець з країни, яка зверталася до Фонду за допомогою. У 1997 році на тлі гіперінфляції і валютної кризи Болгарія уклала угоду з МВФ. Зараз ця країна є найбіднішим членом Євросоюзу. Фонд відносить Болгарію до країн, що розвиваються. Протягом останніх 40 років пост директора-розпорядника організації займали тільки вихідці з країн Західної Європи.
В інтерв'ю The Times Георгієва розповідала, що прокидається о 6 ранку, снідає йогуртом або вареним яйцем.
«Найкращі ідеї приходять під душем. Якщо я співаю, це означає, що в цей день чекають важливі рішення або битви. Це допомагає мені налаштуватися», — відзначала вона.
За словами Георгієвою, вона сильно стурбована зміною клімату і намагається зменшити свій вуглеводневий слід, тому їздить на електромобілі. Перед важливим днем дорогою на роботу вона слухає пісню We Will Rock You гурту Queen.
«Перше, що я роблю, коли добираюся до роботи, — включаю сміхометр. Якщо люди не посміхаються — значить десь є напруження», — розповідала вона.
Георгієва вважає, що їй завжди доводилося працювати набагато більше, ніж її колегам-чоловікам, щоб її сприймали як рівну. За її словами, бували ситуації, коли її вдавали за перекладачку.
Георгієва, що проживає у Вашингтоні, також розповіла, що кожні шість тижнів їздить до Болгарії на вихідні, щоб побачитися з чоловіком, донькою та онукою.
Про війну в Україні і перспективи країни вступити в ЄС. У березні 2015 року в інтерв'ю німецькому виданню Der Tagesspiegel Георгієва, яка тоді була віце-президентом Єврокомісії, назвала війну в Україні дуже серйозним питанням і наголосила, що Мінські домовленості «неможливо переоцінити, оскільки вони відкрили можливість розрядити ситуацію».
«Ми повинні пам’ятати, що і Україна, і Росія — європейські держави. У наших спільних інтересах знайти шлях до миру і безпеки. Як це не парадоксально, мінський мирний процес пов’язаний з певним ризиком: якщо військова ситуація в Україні пом’якшиться, інтерес до неї в Європі — на відміну від Росії — також може піти на спад. Це може справити негативний вплив на політичну та економічну підтримку з боку європейців. Ми повинні протидіяти цьому», — сказала вона.
Георгієва зазначала, що досягнення миру в Україні залежить багато в чому від підтримки країни на шляху до створення конкурентоспроможної економіки. Вона підкреслювала, що, за оцінками МВФ, для стабілізації ситуації в Україні протягом наступних декількох років буде потрібно $41 млрд.
«Я думаю, це може бути навіть більше. Півтора мільйона людей втратили дах над головою під час війни. Я вважаю, що для підтримки цих людей потрібно набагато більше ресурсів, ніж очікувалося», — говорила вона.
Головними проблемами України Георгієва назвала корупцію і неналежне управління. Вона також зазначила, що країна тільки виходить з кризи і складно уявити, що вона найближчим часом стане членом Євросоюзу.
«Але не варто псувати цю мрію українців. У 1991 році я викладала в Массачусетському технологічному інституті. У той час я вважала, що вступ Болгарії в Євросоюз знаходиться поза межами реальності. Але ця мрія збулася», — сказала вона.
Про Південний потік. У 2014 році, коли Росія припинила будівництво газогону Південний потік через перешкоди з боку Євросоюзу, Георгієва наголошувала, що будівництво газопроводів в Європі має здійснюватися відповідно до європейського енергетичного законодавства. Небажання Росії виконувати його положення було однією з причин опозиції до проекту з боку ЄС.
«Це законодавство існує для захисту наших споживачів, захисту громадян ЄС від ризику високих цін через обмеження, до яких може вдаватися постачальник газу», — сказала Георгієва в грудні 2014 року.
Вона додала, що Євросоюз не має залежати від одного постачальника природного газу, і наголосила на важливості диверсифікації.
Про кризи. У червні 2017 року в інтерв'ю російському агентству ТАРС у ході візиту на Петербурзький економічний форум Георгієва зазначила, що класичні кризи вже позаду.
«Навіть коли вони були дуже серйозними, вони зазвичай проходили, так би мовити, чемно і ввічливо. Кожна криза чекала своєї черги. Криза починається, економіка досягає дна, а потім відновлюється. Далі тривав період зростання, а вже потім можна було чекати наступного спаду. На сьогодні ця класична ситуація вже відходить у минуле. Кризи перетинаються, вони не чекають черги, вони накладаються одна на одну. При цьому і національні, і глобальні фінансові інститути ще не звикли жити в атмосфері пересічних криз», — сказала вона.
Україна зараз знаходиться в програмі співпраці з МВФ в рамках механізму stand-by, яка була затверджена 19 грудня 2018 року. Обсяг 14-місячної програми становить близько $3,9 млрд. $1,4 млрд Фонд виділив відразу. Перший перегляд програми планувався на травень цього року, але місія МВФ поїхала без рекомендацій щодо виділення чергового траншу, оскільки в країні були оголошені дострокові парламентські вибори.
Нова влада хоче домогтися відкриття нової три-чотирирічної програми співпраці для України до кінця року. 11 вересня в Київ прибула місія МВФ. Вона планує працювати до 26 вересня.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що в Україні неможливо побудувати систему протиповітряної оборони, яка буде подібною тій, що функціонує в Ізраїлі, і відповідатиме вимогам країни. Про це він сказав на пресконференції за підсумками саміту ЄС у...
У США бізнесмена Джона Кана Унсалана (він же Хуррем Кан Унсалан) засудили до шести років ув'язнення за порушення санкційного режиму. Він визнав, що вів торгівлю з проросійським олігархом з України Сергієм Курченком та підконтрольними йому компаніями. П...
