Все відчутніше: Удари України по російських НПЗ роблять те, чого не зробили санкції Заходу, - Foreign Affairs

Сили України від жовтня 2023 року завдали щонайменше 20 ударів по нафтопереробних заводах на території Росії. Українські посадовці з питань безпеки наголошують – метою цих атак є припинення постачання палива російським військовим і скорочення експортних надходжень, які Кремль використовує для фінансування своїх воєнних зусиль проти України.

Станом на кінець березня 2024 року Україна знищила близько 14% російських нафтопереробних потужностей і змусила російський уряд запровадити шестимісячну заборону на експорт бензину. Один з найбільших виробників нафти у світі тепер імпортує бензин.

Про це йдеться у матеріалі Foreign Affairs.

Але адміністрація президента США Джо Байдена розкритикувала удари України по НПЗ в Росії.

Так, віцепрезидентка Камала Харріс закликала президента України Володимира Зеленського утриматися від атак на російські нафтопереробні заводи через побоювання, що це призведе до зростання світових цін на нафту.

Міністр оборони США Ллойд Остін у середині квітня попередив Комітет Сенату у справах Збройних сил, що "атаки можуть мати додатковий ефект з точки зору глобальної енергетичної ситуації".

"Україні краще переслідувати тактичні та оперативні цілі, які можуть безпосередньо вплинути на поточну боротьбу", - прокоментував він.

Як зазначає видання, критика Вашингтона недоречна – атаки на російські НПЗ не матимуть того впливу на світові енергетичні ринки, якого побоюються американські чиновники. Ці удари знижують здатність Росії перетворювати нафту на придатні для використання продукти, але вони не впливають на обсяг нафти, яку країна може видобувати або експортувати.

Насправді, при скороченні внутрішніх переробних потужностей Росія буде змушена експортувати більше сирої нафти, що призведе до зниження світових цін, а не до їх зростання.

"Київ має перемагати там, де може, а кампанія зі знищення російських нафтопереробних потужностей приносить Україні вигоду за обмеженого ризику", - наголошують журналісти видання.

Ці удари досягають тих самих цілей, які ставили західні партнери України, але які значною мірою не досягли через санкції та обмеження цін на російську нафту: погіршити фінансову та логістичну здатність Росії вести війну, одночасно обмеживши ширшу шкоду світовій економіці.

Досі Україна атакувала переважно нафтопереробні заводи, а не нафтові родовища або інфраструктуру експорту сирої нафти в Росії. Ця відмінність дуже важлива.

Українські удари завдали значної шкоди російським нафтопереробним потужностям, скоротивши продуктивність на 900 тисяч барелів на добу. Ремонт буде повільним і дорогим, почасти тому, що нафтопереробні установки є величезним і складним устаткуванням, на проєктування і будівництво якого йдуть роки, часто тому, що західні санкції перешкоджають доступу російських компаній до іноземних компонентів.

Потужності Росії зі зберігання нафти обмежені. Таким чином, коли нафтопереробний завод зруйнований або пошкоджений, видобуту сиру нафту неможливо просто запасти для подальшого використання. Це залишає російським виробникам лише два варіанти: збільшити експорт сирої нафти або закрити свердловини та скоротити видобуток.

Обидва варіанти є болісними для Росії, але збільшення експорту є меншим болісним, ніж скорочення видобутку.

Якщо Росія вирішить закрити свердловини замість збільшення експорту, світова ціна на нафту справді зросте – саме цього результату прагне уникнути адміністрація Байдена. Але тоді Росія зіткнеться зі зростанням вартості продуктів нафтоперероблення, лише з нижчими доходами від експорту, щоб пом’якшити цей удар.

Дані за останні місяці підтверджують, що, як і очікувалося, Росія експортує більше сирої нафти, тоді як експорт очищеного палива досяг майже історичного мінімуму. Західні ринки, ймовірно, не постраждали, але Росія відчуває удар.

Загалом політичні, економічні та військові витрати для Кремля зростають, оскільки удари по нафтопереробних заводах все ще продовжуються.

"Українські удари по російських НПЗ зараз роблять те, чого не зробив режим санкцій. Не ставлячи під загрозу світові поставки енергоносіїв і не підвищуючи ціни, ці атаки скорочують доходи Росії й знижують її здатність перетворювати сиру нафту на паливо, необхідне для роботи танків і літаків", - зазначає Foreign Affairs.

Удари по російських НПЗ також навряд чи призведуть до розширення війни. Принаймні Росії буде важко піти на ескалацію з огляду на її тривалу і набагато масштабнішу кампанію зі знищення енергетичної інфраструктури України.

Замість того, щоб погрожувати ескалацією у відповідь на удари України, Кремль намагається применшити їхні наслідки.

Націлювання на галузь, яка безпосередньо сприяє російській військовій потужності, є розумним заходом військового часу.

"Щоб знизити ризики, США не повинні ані допомагати Україні продовжувати ці атаки, ані навіть публічно заохочувати їх. Але США також не повинні намагатися відмовити Київ від такого курсу дій. Самі по собі удари по російських нафтопереробних заводах не змусять Москву капітулювати, але вони роблять війну складнішою та дорожчою для Росії – і тому, коли прийде час для переговорів, вони можуть підштовхнути Кремль піти на поступки", - резюмують журналісти.