Міністерство оборони від початку року не законтрактувало жодного бронеавтомобіля у перші місяці року, які визначають поставки техніки на увесь 2026 рік. Про це «Мілітарному» повідомили представники декількох українських компаній-виробників бронетехніки, передають Патріоти України.
Відсутність цьогорічних замовлень на броньовані автомобілі підтвердив директор «Агенції оборонних закупівель» Міністерства оборони Арсен Жумаділов, зазначивши, що броньована техніка продовжує надходити до війська за минулорічними контрактами.
«Так, ймовірно йдеться про [паузу] на певний період. У нас зараз постачання бронемашин відбувається за рахунок контрактів, які нами були укладені минулого року.
В Генеральному штабі та Міноборони є розуміння, що цих обсягів, напевно, буде замало і буде додаткове замовлення. Але коли воно буде і в якому обсязі, ще невідомо», — розповів Арсен Жумаділов.
Він пояснив, що наразі до війська надходить техніка за двома контрактами. Нові замовлення будуть укладені лише після того, як Генштаб надасть необхідні відомості про потреби у бронетехніці, однак цього варто очікувати не раніше другого півріччя.
Традиційний період укладання угод на поставку бронетехніки завершується у березні, що дозволяє виробникам здійснювати поставки продукції упродовж наступних 9-12 місяців. Нетипова пауза у замовленнях на півроку створює ризик відчутного просідання у темпах постачання техніки.
«Якщо угоди будуть укладені в липні, то в кращому випадку відвантаження перших партій буде у кінці року. Але навіть так мають співпасти усі зірки», — пояснює Артем Ющук, генеральний директор та співзасновник компанії Inguar.
Окрім Inguar інформацію про призупинення замовлень «Мілітарному» підтвердили також представники «Української бронетехніки», «УкрАрмоТех» та інших компаній.
«Я підтверджую, ми не уклали контракт з Міноборони. Ми завершуємо всі перехідні контракти з минулого року і зазвичай в березні контрактуємося, але зараз вже кінець місяця і контракту немає. Ми спілкуємось з підрозділами Сил оборони, тому знаємо, що машини потрібні. Але, як ми знаємо, існує непроста ситуація з фінансуванням, тому в першу чергу всейде на дрони та інші критичні напрямки», — каже Геннадій Хіргій, генеральний директор компанії «УкрАрмоТех».
Ключовою причиною припинення замовлень виробники називають різке скорочення оборонних витрат України на тлі можливого зриву кредитної програми обсягом 90 мільярдів євро від ЄС через вето Угорщини.
За планом, із коштів, які планують надати у 2026–2027 роках, дві третини — тобто 60 млрд — призначені для військової підтримки. Таким чином імплементація цього рішення є критично важливою для забезпечення обороноздатності України в коротко- та довгостроковій перспективі.
Виконавчий директор «Української ради зброярів» Ігор Федірко натомість зазначає, що на процеси контрактування повливало одразу декілька причин: бюджетні обмеження, зміна пріоритетів і перебудова самої моделі закупівель. Проте він визнає, що напружена ситуація з міжнародним фінансуванням неминуче впливає на темп рішень усередині оборонної закупівельної системи.
За словами Федірка, наразі не йдеться про повне припинення державних замовлень, а радше про «нижчий темп контрактування, ніж очікував ринок, в окремі періоди першого кварталу і частини першого півріччя».
«Ситуація не є однаковою для всіх замовників. Якщо з боку Міноборони ринок у певні періоди бачив просідання темпу, то, наприклад, Нацгвардія контрактування продовжує. Тобто мова не про повну зупинку системи», — розповів він.
За інформацією «Мілітарного», щонайменше дві українські оборонні компанії на початку цього року підписали великі угоди на постачання бронетехніки для частин Національної гвардії та ДПСУ.
Крім того, виконавчий директор «Української ради зброярів» відкинув ймовірність повної відмови Міноборони від закупівель бронетехніки упродовж 2026 року.
«Я б точно не робив висновок, що армійські структури відмовляються від закупівлі всієї бронетехніки до кінця 2026 року. Навпаки, Міноборони у лютому окремо повідомляло про цифровізацію всього ланцюга постачання військової техніки до частин, і там якраз згадуються броньовані медеваки, броньовані фургони типу “Козак” і “Новатор” та інша техніка. Це означає, що напрям не закритий і система постачання по ньому продовжує вибудовуватися», — зазначив він.
Оперативна мета російських військ на літо залишається однозначною — спроба захопити пояс «міст-фортець» (Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ, Слов’янськ) та повністю вийти на кордони Донецької області. На стратегічному рівні РФ прагне довести Україну...
Параліч морського експорту в Азовському та Чорному морях через взаємні удари по портовій інфраструктурі може стати головним каталізатором для відновлення дипломатичних контактів між Україною, США та РФ вже до осені 2026 року. Повторення кризи 2022 року...
