Російський удар по Національній академії наук України в Києві серйозно пошкодив провідну наукову установу країни, дослідники якої під час війни долучилися до створення нових військових технологій, зокрема безпілотників і посиленого захисту для військової техніки. Про це пише The New York Times, передають Патріоти України.
Видання зазначає, що наразі невідомо, чи була будівля Академії наук безпосередньою ціллю російської атаки. Поруч розташований дата-центр “Укртелекому”, а такі об’єкти останнім часом часто зазнають російських ударів.
Унаслідок влучання реактивного безпілотника частина будівлі Академії обвалилася та спалахнула. Загинули щонайменше двоє людей, ще кілька отримали поранення.
“Наука стала мішенню. І світ це побачив. Не може бути “наука поза політикою”, коли наука перебуває під збройними атаками”, – заявили в Академії.
За даними NYT, під час повномасштабної війни НАН дедалі активніше долучалася до військових досліджень. Значна частина роботи була пов’язана з українською програмою безпілотників.
Науковці працювали над автономним програмним забезпеченням для виявлення та відстеження ворожих дронів, навігацією, яка не залежить від GPS, технологіями штучного інтелекту для координації великої кількості безпілотників у рої, а також над підготовкою операторів дронів.
До оборонних розробок залучили й фахівців, які до війни переважно займалися цивільними дослідженнями. Геофізики розробляли засоби дистанційного та автономного виявлення вибухонебезпечних предметів, матеріалознавці працювали над осколковими артилерійськими снарядами, а ядерні фізики – над посиленням захисту військової техніки.
Водночас Академія продовжувала цивільні дослідження. Її науковці працювали у сферах астрономії, медицини, фізики та матеріалознавства. Зокрема, астрономи використовували машинне навчання для пошуку рідкісних типів галактик та співпрацювали з NASA і командою космічного телескопа James Webb.
За офіційною історією установи, з Академією, заснованою у 1918 році, пов’язують понад 90% наукових відкриттів України. Приблизно у 170 її інститутах працюють близько 16 тисяч дослідників.
Колишній головнокомандувач ЗСУ та посол України у Великій Британії Валерій Залужний після атаки розповів про свій особистий зв’язок з установою.
“Я знав кожний куточок цієї будівлі, де працював цвіт нашої науки та інтелігенції. Близькі мені люди загинули”, – написав Залужний.
В Академії заявили, що, попри серйозні пошкодження штаб-квартири, установа продовжить роботу.
“Академія, створена понад століття тому разом з українською державністю, вистояла. Вистоїть і цього разу”, – йдеться у заяві.
Російський удар по Національній академії наук України в Києві серйозно пошкодив провідну наукову установу країни, дослідники якої під час війни долучилися до створення нових військових технологій, зокрема безпілотників і посиленого захисту для військов...
Російські військові на північно-слобожанському напрямку намагаються невеликими групами проникати між позиціями українських підрозділів. Особливо активно такі спроби, за словами українського військового, відбуваються за умов поганої видимості, передають...