Країни Балтії вже тривалий час називають наступними потенційними цілями російської агресії. Більше того, в Естонії та Латвії путінський режим, можливо, вже визначився з конкретними цілями нападу. Йдеться, зокрема, про Даугавпілс (Латвія) та Нарву (Естонія) як про потенційні "нові Донецьк і Луганськ". Про це йдеться у сюжеті білоруського "Єврорадіо", передають Патріоти України.
Місцеві жителі здебільшого не вірять у можливий напад Росії, а експерти називають цей наратив частиною пропаганди. Нещодавно латвійські медіа повідомили, що озброєна група з Білорусі намагалася проникнути до Латвії разом із мігрантами. Супроводжуючі поводилися надзвичайно агресивно.
В Естонії прикордонники кажуть про постійні дрібні провокації на кордоні, але вважають ситуацію стабільною. Навесні 2026 року в соцмережах з’явилися акаунти, які закликали створити "Нарвську народну республіку".
Місто розташоване менш ніж за 40 км від Білорусі. Близько 90 % мешканців розмовляють російською мовою; це місто з найстаршим населенням і одне з найбідніших міст Латвії. Багато хто впевнений, що нападати на нього немає сенсу, і радять "запитати в Ризі".
"Бідне, злиденне місто. Та кому ми потрібні", – каже літня жінка.
Частина людей все ж закуповує консерви. Редакторка незалежного видання "Чайка" Інна Плавока вважає загрозу реальною. Вона попереджає, що після гібридних атак можуть послідувати ракети та дрони, і сама запасається кормом для тварин та бензином. Місцевих мешканців турбує й повернення наративів про "пригноблених російськомовних", знайомих з окупованих територій України.
Місцевий громадський діяч Айварс Брокс упевнений, що близько половини мешканців регіону нелояльні до Латвії. Він звинувачує міську владу в нагнітанні протистояння, яке нагадує йому риторику "ДНР" і "ЛНР".
У Нарві мешкає близько 50 тисяч людей. Абсолютна більшість розмовляє російською мовою, а естонське громадянство має приблизно половина. Через річку лежить російський Івангород, і мешканці, як і раніше, дивляться російські канали та стежать за соцмережами.
Місцеві рибалки називають розмови про напад "нагнітанням". Журналістка Євгенія Парв зізнається, що їй неспокійно, і вона не знає, чи всі мешканці Нарви стали б захищати місто. Вона пов’язує проросійські настрої з образою на державу, а не з бажанням жити в Росії. Лідером у цьому питанні називає скоріше старше покоління: молодь, за її словами, налаштована проєвропейськи.
Переселенка з Донецька Анастасія бачить у Нарві схожість із рідним містом, але відзначає різницю. У Донецьку до 2014 року, за її словами, не чекали на Росію, а в Нарві багато хто чекає на "ілюзорну батьківщину".
За даними опитування Turu-uuringute, 65% мешканців Естонії вважають напад Росії найближчим часом малоймовірним, а 27% – ймовірним. Серед естонців ймовірним його називають 35%, серед неестонців – лише 9%.
Представник добровольчої організації "Кайтселіята" Ніеме Брус називає питання "Нарва – наступна?" частиною російської пропаганди та нагадує, що Естонія входить до НАТО та ЄС. У добровольчій організації налічується близько 30 тисяч осіб, але вступити до неї можуть лише громадяни Естонії.
Мешканці обох міст здебільшого не очікують вторгнення, але багато хто про всяк випадок запасається продуктами та збирає "аварійні валізи". Журналісти вбачають головні ризики в інформаційному впливі Росії, бідності, мовних та громадянських бар’єрах, а також у розриві між регіонами та столицями.
Агенти руху «АТЕШ» заявили про проведення розвідки на території великого російського військового гарнізону в Муліно, що в Нижньогородській області. За твердженням руху, зібрану інформацію передали Силам оборони України, передають Патріоти України. У по...
Сенатор-республіканець від Північної Кароліни Том Тілліс розкритикував заяву президента США Дональда Трампа про те, що Росія «нормально поводиться» в Україні. В ефірі CNN він нагадав про наслідки російських атак, які бачив під час поїздки до Харкова, п...
