З архіву ПУ. "Дефолт призведе до стрибка протестних настроїв і силового повалення влади. А в Зеленського, на відміну від Януковича, "Беркуту" немає", - Карл Волох

Він зазначив, що нерідко чує думку, нібито нинішня влада "всі свої гріхи, навіть дефолт, спише на пандемію, тому може собі дозволити будь-яке безумство".

Політаналітик нагадав, що відбувалося вз економікою країни у 2014-2015 роках: "Різке падіння рівня життя населення, девальвація втричі національної валюти, стрибок цін на газ і опалення тощо. Чи були в цього об‘єктивні причини? Ще й які. Яценюк прийняв у 2014 уряд не просто із нульовою сумою на рахунках казначейства, а й із рівнем ЗВР значно нижче критичного".

"Більше того, всім причетним було зрозуміло, що катастрофа в економіці найбільшою мірою викликана саме попереднім штучним підтриманням нереального курсу гривні та низьких тарифів - тобто, без різкого зниження рівня життя населення вийти з кризи було неможливо", - написав він.

До цих факторів додалася війна (тобто, різкий стрибок видатків на оборону), окупація Росією одного з провідних промислових регіонів країни, "біженці, російське економічне ембарго, котре означало зниження на чверть усього українського експорту": "Іншими словами, якби український уряд складався з суцільних Бальцеровичів-Тетчер-Лі Кван Ю, то й тоді без різкого падіння рівня життя населення не обійшлося, а вихід із кризи навряд чи був набагато стрімкішим".

Та попри ці об’єктивні причини рейтинг тодішнього глави уряду Яценюка "обнулився": "При тому, що він був найліпшим прем‘єром за історію незалежності і витягнув країну з ями (більше схожої на прірву)", - написав Волох.

Водночас тепер, наголосив експерт, у державного керівництва "є сьогодні спокуса не заїдатися з Коломойським і його "Плюсами"... і провалити закон про банки, тобто, співробітництво з МВФ. І ймовірно, вони сподіваються потім відбрехатися вірусом".

"Але все це ілюзії. Дефолт призведе до стрибка протестних настроїв і силового повалення влади. А в Зеленського, на відміну від Януковича, "Беркуту" немає, як і справжньої партії, опори на місцеві еліти, співставних коштів тощо. Та й ситуація в країні принципово інша. Тому, як би я не бажав нинішнім недолугим керманичам швидше зникнути з політичного життя, не думаю, що їм варто ризикувати і тішити себе ілюзіями, що вони здатні пережити дефолт", - написав Карл Волох.