З архіву ПУ. "Урок для України, або За що у Албанії забирають безвіз з ЄС", - блогер

"Ймовірна втрата безвізового режиму, яка в певні моменти була однією з улюблених тем як російських пропагандистів, так і українських зрадофілів, раптом набрала реалістичних рис. На щастя, вся історія стосується не України, а Албанії", - пише у своєму блозі Тарас Паньо 4 червня 2019 року, повідомляють Патріоти України, і продовжує:

"На перший погляд, Албанія виглядає як без п'яти хвилин член ЄС. Іще у 2000 році країна стала “потенційною країною-кандидатом” на вступ, а в 2006 році підписала угоду про асоціацію. В 2009 році Албанія вступила у НАТО, і тоді ж подала заявку на вступ до Європейського союзу.

2010 року Рада ЄС схвалила введення безвізового режиму для громадян Албанії, і того ж року рішення офіційно вступило в силу. Країна навіть отримала офіційний статус країни-кандидата на вступ до ЄС. А звіт Європейської комісії стосовно албанського прогресу на шляху до вступу ЄС, опублікований не далі як чотири доби тому, милує око “істотними досягненнями” та “позитивними змінами” у всіх можливих сферах. На тлі України Албанія виглядає ідеальним кандидатом до ЄС.

І от на цьому чистому небі раптом вдарив грім. Європейська комісія отримала від Нідерландів звернення з проханням переглянути безвізовий режим з Албанією. Причиною стала потужна наркоторговельна мережа, яку албанські мафіозі розгорнули в Європі.

Для того, щоби зрозуміти масштаб подій — в останній операції проти представників албанських етнічних угруповань, у квітні цього року, брали участь більше 600 офіцерів поліції з Нідерландів, Бельгії та Франції. Було заарештовано сотню осіб, проведено якусь гігантську кількість обшуків. В ході яких сплив той факт, що албанські злочинці не тільки “кришують” постачання важких наркотиків до Нідерландів, а ще й наводнили країну нелегальною автоматичною зброєю. При тому операція вийшла хоч і масштабною — але, загалом, не унікальною. Хоча саме після неї бажання Амстердаму зменшити потік албанських туристів досягло вищої точки.

Після того, як звернення було відправлено до Брюсселю, у відповідності з регуляцією 1806 від 2018 року, Єврокомісія, Європарламент та Рада ЄС розглянуть клопотання уряду Нідерландів — і, ймовірно, його задовольнять. Хоча як саме — і в які терміни все це буде відбуватись, наразі не знає ніхто. Все-таки, процедуру здійснюють уперше.

У такий спосіб, ситуація з Нідерландами та Албанією наочно продемонструвала, що якщо й не скасування безвізу, то, принаймні, серйозна загроза його збереженню є цілком можливими. Але до подібних рішень ЄС підштовхують не посадовці загальноєвропейських інституцій, які радше зацікавлені у підтвердженні прогресу країн-кандидатів до ЄС, а національні парламенти, роздратовані тим, що іноземні громадяни створюють в їхніх країнах очевидні та масштабні проблеми для їхніх виборців.

Тому найбільш ймовірними приводами для скасування безвізового режиму видається або неконтрольований потік біженців із певної країни — або неадекватна й соціально небезпечна поведінка мешканців тієї країни. Ані нелегальне працевлаштування частини “безвізовиків”, ані якісь огріхи в законодавстві країн, звідкіля вони приїхали, навряд чи особливо стурбують національні парламенти країн-членів ЄС.

Тому поки в ЄС будуть думати, що їм робити з прикрим прецедентом, українці впродовж літніх відпусток зможуть скористатися всіма перевагами безвізового режиму з Європою. Втім, якщо зважити на той момент, що іще в 2107 році у третини громадян Албанії вже були види на мешкання в тих чи інших країнах ЄС, то більшості із них також мало що загрожує — навіть у випадку, якщо безвізовий режим буде тимчасово призупинено".