З Латинської Америки - прямо на штурми: Як росіяни вербують іноземців на війну проти України

У 2026 році країни Латинської Америки стали одним із напрямків, звідки Росія активно залучає іноземців до своєї армії. Про це свідчить, зокрема, збільшення кількості військовополонених із цього регіону, передають Патріоти України.

За наведеними даними, лише за перші дев’ять місяців 2026 року в полон потрапило в чотири рази більше громадян країн Латинської Америки, ніж за всі попередні роки разом.

Серед них — Вілсон Ноель Кінтеро Гузман, колишній офіцер армії Гондурасу. У 2024 році він завершив службу, а в липні 2026-го вирушив до Росії в пошуках заробітку та підписав контракт із російською армією.

Разом із ним опинився громадянин Парагваю Касерес Богадо Маркос Нагуель, який раніше працював далекобійником.

За їхніми словами, документи для підписання контракту їм фактично не дали нормально прочитати та перекласти. Після цього їх відвезли до банку, де кожному видали по мільйону рублів. Частину грошей вони витратили на форму, а решту разом із документами забрав куратор.

Повноцінної підготовки вони майже не проходили. Згодом чоловіків направили на позиції в Сумській області.

Після невдалого штурму група спробувала відступити. За словами Гузмана, російський загороджувальний загін відкрив по них вогонь, змушуючи продовжувати рух уперед. У результаті перестрілки загинули двоє російських військових.

Після цього іноземці вирішили припинити бій і здатися українським військовим.

Ще одна історія — громадянина Еквадору Вілсона Месіаса Васконеса Лопеса. За наведеними даними, на російських вербувальників він вийшов через Facebook. Йому запропонували високооплачувану роботу у сфері безпеки.

Вербувальник, який представлявся дівчиною на ім’я Валерія, переконував еквадорця, що в Росії нібито бракує охоронців і іноземцям пропонують високу зарплату.

На початку червня Лопес опинився в Подольську, де підписав контракт із російською армією. Згодом його направили до штурмового підрозділу.

За його розповіддю, він разом із російським військовим протягом 11 днів пробирався лісом без їжі та води. На 12-й день його супутник втратив сили. Лопес звертався до командира по рації, однак допомогу їм не надали.

Через кілька днів російський військовий помер, а Лопес зміг дістатися українських позицій і здатися в полон.

Історії полонених відрізняються, однак у наведених свідченнях повторюється схожа схема: іноземцям пропонують роботу та високу оплату, після приїзду до Росії оформлюють контракт, а потім направляють на фронт.

Особливо показовим є те, що вербування відбувається далеко від України та часто через звичайні оголошення й соціальні мережі. У результаті люди, які їхали до Росії заради заробітку, опиняються безпосередньо на бойових позиціях.