"Сокіл-300" призначений для спостереження, патрулювання з повітря, розвідки та нанесення ударів на оперативно-тактичну глибину, зокрема, на морі. По суті, вітчизняний аналог турецького "Bayraktar TB2". Причому, на відміну від "Bayraktar TB2", у "Сокола-300" на першому місті саме розвідка, а можливість ударів є додатковою опцією.
Головний акцент – на здатності безпілотника виявляти цілі за будь-яких погодних умов. Адже для більшості інших дронів навіть звичайна хмарність – велика проблема, не говорячи вже про дощ чи туман.
Максимальна злітна маса "Сокола" може коливатись від 1130 кг до 1225 кг. Крейсерська швидкість – від 150 км/год до 335 км/год. Максимальна швидкість – до 580 км/год.
Радіус дії з радіозв'язком – 150 км, завдяки ретранслятору він збільшується вдвічі – до 300 км. Максимальна дальність польоту становить від 1000 до 3300 км. При цьому найбільша тривалість – 26 годин.
Безпілотник оснащується комплексом керованого протитанкового озброєння з ракетою РК-2П з дальністю дії до 10 км. Це нова сучасна українська ракета на базі протитанкового комплексу "Бар'єр", який активно використовується українською армією і є одним з найкращих ПТРК у світі.
Також передбачено нарощування ударних можливостей комплексу "Сокіл-300" з використанням нових боєприпасів з системою самонаведення. Наразі вартість одного такого дрона "Сокіл-300" складає 45,6 млн гривень. Але якщо виробництво здійснюватиметься серійно, то ціна може бути зменшена на 30-40%. До речі, в конструкторському бюро "Луч" стверджують, що вже через рік його можна буде вивести на серійне виробництво.
2. Бронетранспортер БТР-4МВ1
БТР-4МВ1 створили у "Харківському конструкторському бюро ім. Морозова", що входить до складу ДК "Укроборонпром" ще у 2017 році, однак, весь цей час бронетранспортер перебував у тіні більш відомого "родича" – БТР-4 "Буцефал".
БТР-4МВ1 є модернізацією БТР-4, який активно використовується українськими військовими на Донбасі і експортується у країни Азії та Африки. При його розробці врахували практичний досвід і всі зауваження, які виникли під час експлуатації бронемашин сімейства БТР-4 у бойових діях на Сході України.
Насамперед, завдяки змінам у фронтальній частині броньованої машини, а також її технологічному рішенню у відповідності до останніх тенденцій бронетехніки НАТО, вдалось досягти принципово нового рівня захисту БТР-4. У стандартному виконанні броня витримує попадання 12,7-мм куль в лобовій проекції.
Також при створенні БТР-4МВ1 розробники використали модульний підхід побудови бронезахисту і рознесену броню, у тому числі, керамічну (перше практичне застосування її в українській бронетехніці). Такий модульний підхід дозволяє у польових умовах оперативно замінювати пошкоджені елементи верхнього шару броні.
Ходові властивості, які забезпечує колісна формула 8х8 у поєднанні із німецьким двигуном від Deutz та американською трансмісією Alisson. Його максимальна швидкість – 110 км/год. Окрім того, БТР-4МВ1 зберіг можливість форсування водних перешкод уплав, зі швидкістю до 10 км/год.
Простіше кажучи, це сучасний бронетранспортер, який відповідає усім стандартам НАТО і може експортуватись не лише у країни Азії та Африки, але й у країни члени Північноатлантичного альянсу.
Єдина проблема – він ще не надійшов у серійне виробництво. Але при правильній розстановці пріоритетів це лише питання часу.
3. Протикорабельний ракетний комплекс "Нептун"
Ракета "Нептун" – це унікальна українська розробка, яка призначена для знищення кораблів водотоннажністю до 5 000 тонн, і має бойову частину масою у 150 кг. Вона здатна знищувати крейсери, ескадрені міноносці, фрегати, корвети, десантні та великі десантні і транспортні кораблі.
Ракета має дозвукову швидкість (900 км/год), здійснює політ на надмалих висотах (10-15 м. під час крейсерського польоту і 5 м. при заході на ціль) і може маневрувати під час польоту. Номінальна дальність польоту – до 280 км.
Задекларовані три варіанти використання ракет "Нептун": з борту літаків бомбардувальників, з борту ракетних катерів, корветів чи фрегатів і з наземних пускових установок – як стаціонарних, так і автомобільних. Повітряний і морський варіанти "Нептуна" все ще перебувають у розробці, а от наземна версія не лише готова, але вже й взята на озброєння ЗСУ. Тобто, вона вже може випускатись конвеєром.
4. Реактивні системи залпового вогню "Вільха" і "Вільха-М"
РСЗВ "Вільха-М" також належить до унікальних вітчизняних збройних розробок останніх років. Її створювали для заміни радянської реактивної системи залпового вогню 9К58 "Смерч".
Спочатку йшла мова про те, що "Вільха" – це новітня ракета калібру 300-мм, масою 250 кг і радіусом дії 70 км для існуючих реактивних систем залпового вогню. Однак згодом було оголошено, що під проектом "Вільха" фігурує не тільки створення ракети, але й конструювання повноцінного ракетного комплексу.
"Вільха-М" – це модернізована версія комплексу "Вільха" із бойовою частиною ракети 170 кг, яка має підвищену точність і більший радіус дії, зокрема ракети здатні точно вражати цілі на відстані близько 130 км.
Важливо, що всі компоненти для виробництва "Вільхи" – вітчизняні і спеціально розроблені в рамках проекту. Включно з новою системою управління, новим ракетним паливом і новою бойовою частиною. Це дозволяє у випадку потреби серійного виробництва на експорт ні від кого не залежати і оперативно задовольнити потреби замовника.
5. Військово-транспортний літак Ан-74
Ан-74 – літак короткого зльоту та приземлення для застосування в умовах крайньої Півночі. Він є модифікацією радянського транспортного літака Ан-72.
Ан-74 призначений для перевезення вантажів, техніки й людей на авіалініях малої й середньої протяжності в будь-яких кліматичних умовах від −60 °С до +45 °С і на будь-яких широтах, в тому числі, в умовах Північного полюса та у високогірних районах. Його можна експлуатувати на обладнаних та необладнаних повітряних трасах в будь-яку пору року і час доби з бетонних, галькових, льодових та снігових аеродромів, як на внутрішніх, так і на міжнародних лініях.
Літак Ан-74 дозволяє перевозити вантаж до 7,5 тонн, у тому числі до 10 пасажирів, на висоті до 10 100 метрів з крейсерською швидкістю 550-700 км/год. Також літак забезпечує несення морської патрульної служби та виявлення порушників в прилеглій до узбережжя зоні вдень і вночі в простих і складних метеоумовах.
У додатковому вантажному відсіку можуть розміститися 22-х парашутистів чи 44 солдати з особистою зброєю і спорядженням, 16 поранених на носилках у супроводі медпрацівника. А ще – боєприпаси і технічне майно вагою до 10 тонн.
Літак виглядає дуже перспективним, однак в його виробництві було задіяно дуже багато деталей російського виробництва, тому з 2014 року Харківський авіаційний завод перестав його виготовляти, намагаючись вирішити проблему імпортозаміщення.
Днями стало відомо, що незабаром Ан-74 можуть почати збирати в Канаді з частиною комплектуючих місцевого виробництва. Якщо проект буде реалізовано, то Україна зможе виготовляти ці літаки для потреб країн північного клімату (США, Канада, Північна Європа тощо).
Жодна з цих позицій наразі на експорт з різних причин не постачається. Більше того – всі перелічені види зброї мають певні проблеми з запуском їх у серійне виробництво. Не в останню чергу через брак фінансування. Разом з тим, саме закордонні замовлення з валютною передплатою можуть стати тим імпульсом, який надасть цим проектам поступального розвитку і дозволить зайняти гідне місце на світовому ринку зброї та техніки.
Працівники Служби безпеки України виявили та затримали поплічника російської спецслужби, котрий під виглядом капелана намагався приєднатися до українських десантників, щоб слідкувати за пересуванням та базуванням – затриманим виявився спеціаліст одного...
Третя окрема штурмова бригада зявила про прорив в Орлівку й інтенсивний бій у залишках селища. "Штурмова група прорвалася на вулиці селища та розпочала інтенсивний бій впритул до будинку, у якому засів противник. Ворог відстрілювався гранатами, випуска...