За війну треба платити! У росіян примусово заберуть пенсійні накопичення: Кремль шукає гроші для порятунку бюджету

У Росії через зростання бюджетного дефіциту, який за дев'ять місяців 2026 року вже сягнув 5,2 трлн рублів, Мінфін хоче отримати контроль над пенсійними накопиченнями 71 млн громадян на суму 6,6 трлн рублів. Якщо закон ухвалять, із квітня 2027 року ці гроші автоматично переведуть до державної програми заощаджень – схоже, у Росії вже шукають кошти навіть там, де люди відкладали їх на власну старість, передають Патріоти України.

Про це пишуть росЗМІ. За інформацією видання, автоматичне переведення накопичень планують розпочати з 1 квітня 2027 року. Якщо законопроєкт ухвалять, росіянам не доведеться самостійно погоджуватися на участь у новій системі, кошти мають перевести централізовано.

Під механізм потраплять одразу дві категорії громадян. Перша – клієнти недержавних пенсійних фондів, на рахунках яких накопичено приблизно 3,6 трлн рублів (44,5 млрд доларів). Друга – так звані "мовчуни", тобто люди, які не подавали заяв про переведення своїх пенсійних накопичень до НПФ або приватних компаній. У цієї групи зберігається ще близько 3 трлн рублів (37,1 млрд доларів).

Таким чином, загалом під автоматичне переведення можуть потрапити накопичення 71 млн осіб. Водночас, наразі це лише законодавча ініціатива Мінфіну РФ – для її реалізації документ ще має пройти необхідні процедури та бути ухваленим.

Пенсії – у державну систему, а гроші на потреби економіки

Перевести накопичення планують до програми довгострокових заощаджень (ПДС), яку в Росії фактично просувають як альтернативну пенсійну систему. Розпоряджатися коштами має спеціально уповноважений фонд з обов'язковою державною участю.

Після переведення громадяни зможуть здійснювати операції зі своїми заощадженнями через недержавні пенсійні фонди або портал "Госуслуги". Однак, як зазначають ЗМІ, законопроєкт не дає чіткої відповіді на те, як саме розподілятимуть та інвестуватимуть усі ці гроші під управлінням нової системи. Тобто росіянам обіцяють зручний доступ до власних накопичень через державні сервіси, але питання щодо подальшого використання багатомільярдних сум залишається відкритим.

Програму довгострокових заощаджень запустили ще у 2024 році за ініціативи Володимира Путіна. Проте особливого ентузіазму серед населення вона не викликала. За 2024-2026 роки росіяни уклали близько 13 млн договорів, а обсяг залучених коштів ледь наблизився до 1 трлн рублів.

Для порівняння, тепер влада хоче автоматично спрямувати до цієї системи 6,6 трлн рублів – у кілька разів більше, ніж програма змогла залучити за роки добровільної участі громадян. Виходить, переконати росіян самостійно нести гроші до нової системи виявилося непросто, тому Мінфін розглядає значно масштабніший механізм.

Влада обіцяє спадкування, але вже говорить про інвестиції

Російські чиновники намагаються представити програму як вигідний інструмент для населення. Зокрема, серед її переваг називають можливість успадкування коштів і часткового зняття заощаджень у разі особливих життєвих обставин. Міністр фінансів РФ Антон Силуанов раніше заявляв, що громадяни мають отримати можливість користуватися цими грошима, передавати їх у спадок і знімати за певних обставин.

Однак, паралельно представники державного фінансового сектору говорять і про інші цілі. Голова "ВЭБ.РФ" Ігор Шувалов наголошував на необхідності використовувати накопичення громадян для інвестицій у сучасні технологічні проєкти.

За даними ЗМІ, пенсійні кошти, якими управляють "ВЭБ" та недержавні пенсійні фонди, переважно вкладають у державні облігації, банківські депозити й акції найбільших компаній. Водночас, після переведення до ПДС ці накопичення опиняться під управлінням структури з обов'язковою державною участю. яТож за красивою назвою "довгострокові заощадження" стоїть не лише обіцянка зберегти гроші для майбутнього, а й можливість спрямовувати значні ресурси населення на інвестиційні потреби, визначені фінансовою системою РФ.

Кремль шукає гроші вже не лише в бізнесу

Ініціатива щодо пенсійних накопичень з'явилася на тлі серйозних проблем із російським бюджетом. Повномасштабна війна проти України продовжує вимагати значних витрат, а дефіцит державної скарбниці зростає швидше, ніж розраховувала влада.

За підсумками січня-вересня 2026 року дефіцит федерального бюджету РФ становив 5,2 трлн рублів (близько 64,3 млрд доларів), або 2,2% ВВП. Зазначається, що це на 50% більше, ніж за аналогічний період минулого року. За прогнозом Мінфіну РФ, до кінця 2026 року дефіцит може сягнути 7,3 трлн рублів (приблизно 90,3 млрд доларів), це вдвічі більше за початкові розрахунки російської влади.

Із пошуком грошей у бюджеті там уже не перший рік пов'язують посилення податкового навантаження. У 2025 році в Росії підвищили податок на прибуток, із 2026-го ставка ПДВ зросла до 22%, а також почали діяти зміни для малого бізнесу. На 2027 рік заплановано нові заходи, які мають збільшити податкові надходження.

Тобто фінансові проблеми змушують російську владу шукати ресурси одразу в кількох напрямках – підвищувати податки, залучати великі компанії до наповнення бюджету та розглядати можливість централізованого переведення пенсійних накопичень населення. Особливо показово, що йдеться про гроші, які громадяни формували на власну старість.