Загрожує всьому світу, ховаючися під спідницею: Як лідер КНДР прикривається власною сестрою, щоб лякати світ новою війною

Північна Корея ввела війська у демілітаризовану зону. Проте Південній Кореї погрожує не лідер КНДР Кім Чен Ин, а його сестра Кім Е Чжон. Самого ж лідера КНДР знову довгий час не бачили на людях, передають Патріоти України

— Чому КНДР ввела війська у демілітаризовану зону? Таке вже раніше колись траплялося?

— Таке трапляється регулярно з інтервалом у два роки. Певні успіхи, які досягаються на ниві міжкорейського єднання, постійно закінчуються якимись скандалами і черговим вставанням у позу. Потепління і похолодання чергуються в міжкорейських відносинах досить часто. Думаю, ми з часом тільки дізнаємось, які підспудні камені були в цьому конфлікті.

Я припускаю два варіанти. Перший, що КНДР чекала допомоги від Південної Кореї, що Південну Корею вдасться вирвати з американського фарватера і зробити більш лояльною до Північної, отримати з цього економічні бонуси. Тим більше, що в Південній Кореї досить дружній до Північної президент, на що також робилася ставка. Ця ставка не зіграла, відповідно, взялися за метод строгості.

Друге пояснення, що всередині самої Північної Кореї може бути боротьба між групами, одна з яких налаштована на ближчі контакти з Південною Кореєю, а друга консервативна і намагається ці контакти перервати і зашкодити першій групі.

— Чи означає це, що ситуація на півострові може загостритися аж до збройного протистояння?

— Ні, я думаю, що не може, тому що фактично таких серйозних збройних протистоянь не було вже років 20 чи може й більше. Це ритуальне потрясання кулаками перед носом у супротивника, але є певні червоні лінії, які в цьому разі не переходяться. Може бути навіть якась стрілянина, але така, щоби нікого по можливості не вбити.

Цілком можливо, що будуть якісь провокації на морі, де кордон не настільки демаркований, як на суші. Тому деякі ділянки кордону є непевними, щодо них точаться суперечки, це пропагандистська робота, нагнітання психозу всередині країни. Однак я не думаю, що Північна Корея буде переходити ту межу, з якої почався би збройний конфлікт, тому що вона просто фізично не може виграти в цьому конфлікті.

— Чому у Південній Кореї пішов у відставку міністр возз'єднання?

— У Південній Кореї міністри за посаду не тримаються. Якби він старався такій ситуації опиратися, це, швидше за все, пошкодило би його подальші політичній кар'єрі. Тут немає нічого дивного, у Південній Кореї цілком може піти у відставку чиновник, у якого не склалися відносини навіть не з його вини. І хтось же має відповісти за біженців з півночі, які запускають свої повітряні кулі, яких ніхто не може тримати. Якийсь мав би бути цап відбувайло і, мабуть, ним став міністр.

А про винятковість конфлікту говорять, можливо, тільки тому, що це наймасштабніший конфлікт, який був під час керування країною Кім Чен Ином, плюс перед чим було його таємниче зникнення, плюс всі версії про його сестру тощо. Накопичилося дуже багато інформації, яка немає якихось пояснень, і Північна Корея не докладає зусиль для того, щоб пояснити, що відбувається всередині неї. Невизначеність і незрозумілість роблять цю ситуацію сенсаційною.

— Кім Чен Ина знову не видно й не чутно, і знову на передній план чомусь виходить його сестра, яка і робить заяви стосовно війни. Чому так?

— Вождь у Північній Кореї ніколи серйозних заяв про війну не робив. Як правило, є якась публічна особа, яка висказує неприємні моменти, а вождь завжди зможе сказати, що це не його думка, неофіційна позиція тощо. Тому це цілком традиційно в Північній Кореї. З традиції виходить тільки те, що це сестра і близька людина до самого керівника країни. Як правило, раніше це були просто громадські діячі чи політики не першого порядку.

— На кордоні перебував вузол зв’язку між двома Кореями, і КНДР його підірвала. Як ви вважаєте, навіщо?

— Це певний символ. Ці країни постійно щось перерубують, особливо Північна Корея. Вона підривала атомні станції, але не зупинила свою атомну програму, зараз підірвала цей вузол. Вона може перекрити залізницю, по ній все одно нічого не ходить тощо. Це красиві жести, за жестами стоїть тільки одне — «давайте, сідайте за переговори на наших умовах». Північна Корея потерпає від секторальних санкцій, і вони хотіли би, щоб південні їхні співвітчизники допомогли їм матеріально. З цим нічого не вийшло.