Злочин агресора: Росіяни з грудня стратили щонайменше 15 військових ЗСУ при спробі здатись у полон

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) встановила, що з грудня 2023 року російські загарбникик, ймовірно, стратили щонайменше 15 українських військовослужбовців під час спроби здатися в полон, і, можливо, ще шістьох, які здавалися або вже здалися в полон. Правозахисники наголошують, що ці випадки необхідно розслідувати як воєнні злочини, передають Патріоти України.

Дослівно: "Human Rights Watch провело дослідження трьох випадків ймовірної страти без суду та слідства щонайменше 12 українських військових, переглянувши та проаналізувавши відеозаписи з дронів, розміщені в соціальних мережах 2 та 27 грудня, а також 25 лютого 2024 року. У всіх цих випадках українські військовослужбовці демонстрували очевидний намір здатися в полон. Оскільки вони більше не брали участі в бойових діях, тобто вважалися особами, які вибули зі строю (hors de combat), відповідно до норм міжнародного гуманітарного права та законів війни вони не могли бути об'єктом атаки".

Деталі: Правозахисники встановили місця, де сталися два з трьох інцидентів, проте через відсутність на відеозаписах точних геоданих не змогли встановити точну геолокацію третього. Human Rights Watch також не вдалося з'ясувати, якій зі сторін належав дрон, що знімав відео з місця подій.

Також у HRW перевірили четвертий випадок шляхом аналізу ще одного відео, що з'явилося в соціальних мережах 19 лютого. У ньому двоє російських військових розстрілюють трьох беззбройних українських солдатів, які здалися в полон. Хоча власник сторінки, на якій було викладено відео, вказав місце інциденту, Human Rights Watch не вдалося самостійно його верифікувати.

Розслідування п'ятого інциденту ґрунтувалося на інтерв'ю з українським військовим, відео, що було викладене на одному з Telegram-каналів 16 лютого, а також на матеріалах ЗМІ, зокрема інтерв'ю з членами родини одного з загиблих. За наявною інформацією, у цьому випадку було страчено шістьох військовослужбовців, хоча обставини інциденту були менш очевидними.

У одному з п’яти випадків, що стався 25 лютого, верифіковане відео з дрону, що було широко розповсюджене в Інтернеті, зокрема в соцмережі X, демонструє, як щонайменше семеро українських військовослужбовців виходять з бліндажа розташованого серед дерев між двома полями, знімають бронежилети, щонайменше один знімає шолом. Усі вони лягають обличчям униз, а п'ятеро російських солдатів ціляться в них зі своїх кулеметів. Російських військових можна ідентифікувати за добре помітними червоними пов'язками на руках і ногах. Потім троє російських солдатів стріляють ззаду і з обох сторін у напрямку українських військових, які явно здалися в полон.

Шестеро українських військових залишаються лежати обличчям вниз, помітно реагуючи на постріли, в той час як один намагається повернутися в бліндаж, але не встигає — в нього влучає куля. Інцидент стався поблизу села Іванівське в Донецькій області. Точне місце спочатку підтвердив волонтер GeoConfirmed EjShahid, а згодом і дослідники Human Rights Watch.

У Human Rights Watch зазначили, що "схоже, випадки таких страт не є поодинокими". Дослідники Human Rights Watch також ідентифікували оприлюднений 5 лютого 2024 року відеозапис з російського дрона, на якому можна побачити окремий момент бою. У цьому випадку дослідникам Human Rights Watch не вдалося встановити, чи здалися українські солдати в полон, але чоловічий голос, який чути на відео та щодо достовірності якого не має очевидних сумнівів, явно віддає накази російським солдатам під час бою в Донецькій області. Голос каже російською: "Полонених не брати, всіх розстріляти". Аудіовізуальний аналіз відеоматеріалів підтверджує висновок про те, що це був російських дрон.

Що було раніше: Перед цим керівник департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Юрій Бєлоусов повідомляв, що Офіс генерального прокурора має 27 кримінальних проваджень за фактами страти окупантами українських військовополонених, йдеться про вбивство 54 захисників.

ОГП працює з Міжнародним кримінальним судом, Моніторинговою місією ООН, розвідувальними органами і неурядовими організаціями, які також збирають інформацію.