Злочини "біомаси" Путіна відкрили очі Заходу, членство в НАТО і ЄС наблизилося, - український дипломат

Під час війни з Росією українська армія продемонструвала, що не лише відповідає стандартам НАТО, а й перевищує у своїй боєздатності низку армій країн Альянсу разом узятих. Таким чином, Україна заслужила на право увійти до Північно-Атлантичного альянсу. Перспектива членства в Євросоюзі також стала більш реальною. Злочини російської "біомаси" у Бучі на Київщині розкрили очі більшості західних політиків, які відтепер не будуть обмежуватися лише "глибокою стурбованістю". Такі заяви в ексклюзивному інтерв’ю озвучив ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко, передають Патріоти України.

– Як ви оцінюєте реакцію Заходу, зокрема, Європи на злочини російської армії в Бучі на Київщині?

– Є сподівання, що ці злочини, нарешті, остаточно відкриють очі нашим західним партнерам і вони припинять свій цинізм, який ми спостерігали і спостерігаємо ще й досі в випадках багатьох країн НАТО і країн Європейського Союзу.

Хочеться вірити, що після того, що сталося, навряд чи знайдуться люди, які скажуть, що це випадковість і таке інше. Сподіваюся, що після всіх цих справді шокуючих репортажів з наших київських передмість, нарешті, люди на Заході припинять робити вигляд, що Росія – це добре, що її треба любити, що її треба заохочувати, кудись залучати тощо. Що ця політична маячня, нарешті, зупиниться.

– Останніми днями з Німеччини пролунало дві знакові заяви. Президент країни Франк-Вальтер Штайнмаєр визнав , що прихильність до російського газопроводу "Північний потік-2" була помилкою. Натомість колишня канцлерка Ангела Меркель, відповідаючи на запрошення президента України Володимира Зеленського відвідати Бучу, заявила, що й досі вважає, що Україні не місце в НАТО. Як ви розцінюєте першу і другу заяву?

– Мені здається, що заява Штайнмаєра – це все-таки заява політичного лідера, який має сміливість визнавати свої помилки. Це означає, що, попри те, що він був в Соціал-демократичній партії, яка була дуже тісно пов’язана з путінським режимом, він не був особисто залежним від Кремля. Як це, на жаль, можна говорити про деяких інших членів попередньої адміністрації в Німеччині.

В цьому плані ця заява пані Меркель, безумовно, не говорить на її користь. Скоріш за все, це є черговим підтвердженням того, що якась зацікавленість у пані Меркель і її найближчого оточення все ж таки була. Тому що не можна не бачити очевидного. За часів Меркель Німеччина стала практично повністю залежною від Росії в енергетичній сфері – це не просто так. Це навіть порушення стандартів ЄС, де чітко і ясно сказано, що жодна країна не повинна мати більше 30% залежності від одного джерела постачання енергії.

Німеччина перевищила це. Сьогодні вона на 40% залежить від постачання російського газу. Це зовсім не випадкові речі. Мабуть, там була цілеспрямована діяльність на користь Путіна.

До речі, на днях Bild, популярна у Німеччині газета, вийшла з цікавим повідомленням: після запрошення пані Меркель до Бучі вона поїхала до Флоренції. Це теж до теми про мораль, про відповідальність, про все те, що називається в кінцевому рахунку просто людяністю. Це речі, на які не можна не звертати увагу.

– Британський прем’єр Борис Джонсон робить яскраві заяви на підтримку України. Але не тільки заяви. Ця країна надає нашій країні колосальну військову допомогу. Чи можемо ми лише за підтримки однієї країни Європи перемогти в цій війні?

– Все-таки я думаю, заради справедливості, треба говорити не про одну країну Європи, а про низку європейських країн, і не тільки європейських. В першу чергу, йдеться про США – не забуваймо, що все-таки вони є головними постачальниками зброї в Україну. Остання заява Байдена про чергові 100 мільйонів – це яскраве тому підтвердження. Але так само ми не повинні забувати і про Чехію, і про Польщу, і про Балтійські країни.

Заяви Джонсона, хоч вони і є емоційними, є ознакою того, що багато європейських лідерів справді починають прокидатися. І те, що відбувається в Україні, не дає їм можливості зробити вигляд, що це можна в черговий раз оформити як "глибоке занепокоєння". Тут до занепокоєння справа вже не повинна доходити. Це вже криваві злочини, які межують з геноцидом, а відтак, не реагувати на них не можна.

– Останнє запитання – щодо перспектив нашого членства в НАТО і в Євросоюзі. Чи стали вони більш реальними, ніж тиждень чи два тому?

– Найголовніше, щоб наша влада не робила вигляд, що вона відмовляється від того, що написано в нашій Конституції. Те, що заявив Лавров – що Росію не влаштовує позиція, що спочатку виводьте війська, а потім буде якийсь референдум, означає, що всі ці пропозиції – політичні фантазії. Росія не збирається йти на жодні компроміси, допоки ця біомаса – по-іншому цих людей я тепер назвати не можу – не буде знищена або не буде відігнана як отара, як орда, яка приходить, але яку виганяють і з якою інакше не розмовляють.

Тому шанси України стати членом Альянсу зараз, безумовно, виросли. Тому що українська армія продемонструвала нашим шановним натовським партнерам, що навіть недоозброєна, з малими можливостями, вона важить значно більше, ніж багато армій країн НАТО разом узятих. Президент Зеленський правий, коли говорить: більше не кажіть нам, що ми не відповідаємо якимось там стандартам. Питання, чи відповідають натовські армії стандартам, які демонструє українська армія.

Думаю, було б абсолютною політичною помилкою сьогодні говорити про те, що Україна готова до якоїсь нейтральності. Це повна маячня. І від неї треба якнайшвидше відмовитися.

А щодо Європейського Союзу, то тут якраз можливості з’являються серйозніші. Анонсовано приїзд в Україну пані Фон дер Ляйєн. Це означає, що рух в напрямку отримання статусу кандидата іде. Це зовсім не гарантія того, що нас завтра приймуть, але це серйозне політичне рішення, від якого навряд чи зможуть відмовитися навіть такі промосковські холуї, яким себе, зокрема, проявив той самий Орбан.

Якщо всі країни ЄС чи НАТО скажуть так, то навіть якщо Орбан буде пручатися, то, скоріш за все, йому запропонують обирати: або бути разом з цими союзами, або їх просто залишити. Бо політична, економічна і військова цінність України в порівнянні з тією самою Угорщиною на порядок вище. Це очевидно.