ЗМІ встановили особи понад 110 тис. загиблих росіян у війні: Стало відомо, які регіони побили рекорди

Журналісти спільно з волонтерами ідентифікували ідентифікували понад 110 тисяч росіян, які загинули у війні проти України після початку повномасштабного вторгнення. Дані свідчать про вкрай нерівномірний розподіл втрат між регіонами Росії: ймовірність загинути на війні для чоловіків із Тиви або Алтаю у 30–40 разів вища, ніж для мешканців Москви, передають Патріоти України з посиланням на "Медіазону"

Згідно з дослідженнями журналістів, на 10 тисяч чоловічого населення, найбільше загиблих зафіксовано у Тиві (120), Бурятії (91) та Республіці Алтай (89). У Москві цей показник становить лише 3 загиблих на кожні 10 тисяч чоловіків.

Повідомляється, що у Тиві майже чверть загиблих – це засуджені, завербовані до приватних військових компаній або армії, ще третина – кадрові військові. В Алтаї 47% загиблих – добровольці, які підписали контракт після 2022 року. У Бурятії 25% загиблих – це професійні військові, 34% – добровольці, а кожен п’ятий – мобілізований, що вдвічі перевищує середній показник по країні.

У Москві серед загиблих 10% – засуджені, 26% – добровольці, 15% – мобілізовані, 20% – кадрові військові.

За словами демографів, регіональні відмінності в рівні втрат пов’язані з соціально-економічними факторами. У найбідніших регіонах армія виконує роль соціального ліфта, заміщаючи відсутність можливостей в освіті та на ринку праці. У Москві військова кар’єра менш популярна. На початку війни значних втрат зазнали регіони, де розміщені великі військові частини – Краснодар, Псков, Дагестан, Бурятія.

Згодом основну частину мобілізованих почали набирати з дотаційних регіонів, залежних від федерального бюджету.

"Регіони, де тривалість життя і так низька, де ймовірність померти від зовнішньої причини і так висока - вони охочіше підключилися до участі у війні. Такими людьми рухає вже не стільки бідність, скільки відсутність перспектив, відчуття того, що втрачати нічого", – йдеться в тексті.

Також дослідники зазначають, що втрати Тиви й Бурятії значно перевищують аналогічні показники в інших національних республіках – наприклад, у Дагестані, Інгушетії, Татарстані чи Башкортостані вони вдвічі або втричі нижчі. На думку демограф, це свідчить про те, що ключову роль відіграють не етнічні фактори, а соціальна нерівність.

"Якби відправка на фронт національних меншин була якоюсь свідомою політикою Кремля, ми б бачили високий рівень втрат серед усіх національних республік. Але цього немає. У Дагестані, Інгушетії, Татарстані чи Башкортостані рівень втрат нижчий, ніж у Бурятії та Тиві, у два-три рази. Отже, кореляцію потрібно шукати в чомусь іншому", – додає демограф.

Крім того, журналісти пояснюють, що реальна кількість загиблих значно перевищує дані з відкритих джерел. На основі аналізу некрологів, повідомлень родичів, фотографій поховань та публікацій у місцевих ЗМІ встановлено, що відкриті джерела дозволяють ідентифікувати лише від 45% до 65% загиблих. Це пов’язано з тим, що частина тіл залишається на полі бою, а їх евакуація ускладнена через небезпеку ударів безпілотників або небажання ризикувати життям інших військових.

З урахуванням цієї оцінки, реальна кількість втрат з боку Росії може сягати від 170 000 до 246 000 осіб. Однак, якщо додати до цього втрати серед бойовиків так званих "ДНР" і "ЛНР" – а це, за оцінками видання, від 21 000 до 23 500 загиблих – загальна кількість загиблих з боку проросійських сил може становити від 191 000 до 269 000 осіб.

Журналісти зазначають, що для підрахунку загиблих користуються відкритими джерелами, серед яких повідомлення глав регіонів, місцевих адміністрацій, публікації в медіа, дописи родичів і фотографії з похорон. Підтвердженням загибелі вважаються повідомлення в офіційних або незалежних джерелах, дописи родичів або інші публікації, що містять фото місця поховання.

У базовому підрахунку не враховуються втрати так званих "ДНР" і "ЛНР", однак росіян, які добровільно вступили до складу їхніх підрозділів, дослідники включають до загального списку.