Зустріч до осені та нова угода: Політолог розкрив план заморожування війни в Україні через зернову кризу

Параліч морського експорту в Азовському та Чорному морях через взаємні удари по портовій інфраструктурі може стати головним каталізатором для відновлення дипломатичних контактів між Україною, США та РФ вже до осені 2026 року. Повторення кризи 2022 року, але вже із залученням ширшого кола міжнародних гравців (зокрема КНР, США та Білорусі), здатне привести сторони до підписання нової «зернової угоди», яка може стати репетицією заморожування війни. Про це у своїй авторській колонці для видання «Главред» розповів експерт з питань міжнародної та внутрішньої політики Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич, передають Патріоти України.

Чому світ знову опинився під загрозою продовольчої кризи

Наразі українські удари суттєво ускладнили вивезення зерна через російські порти Азовського моря, тоді як російські атаки підвели до межі блокування порти «Великої Одеси».

Попри те, що загальна частка України та РФ у світовому агроекспорті становить до 5%, за окремими критичними позиціями ці дві країни контролюють левову частку ринку:

• Соняшникова олія: Україна — 35–36%, РФ — близько 30%.
• Пшениця: РФ — 20–22%, Україна — 8%.
• Кукурудза: Україна — 12–13%, РФ — 2–3%.
• Ячмінь: РФ — 12–13%, Україна — 8%.

Через блокування логістики продовольство вже почало стрімко дорожчати на світових біржових майданчиках, тоді як усередині України та РФ ціни на зерно падають через неможливість його збуту.

«Тобто повторюється ситуація 2022 року. Але вже не з точки зору проблем лише з українським експортом, а з точки зору проблем з експортом як з України, так і з РФ. На цьому тлі цілком можливе ініціювання розмов про повернення до "зернової угоди". Більше того, її можуть подати як "перший крок до миру"», — зауважує Ігар Тишкевич.

Фактор США, Китаю та інтереси Білорусі

На відміну від подій чотирирічної давнини, у 2026 році на геополітичній арені з'явилися нові економічні та дипломатичні розрахунки:

1. Інтереси Вашингтона та Мінська: Сполучені Штати домовилися щодо калійних добрив із Мінськом, зрівнявши умови для білоруського та російського експорту. До осені США зацікавлені в розблокуванні постачань калію. Відтак мова може йти про залізничний транзит українського зерна до портів Балтії через Білорусь та зворотний транзит білоруських добрив через Україну до портів Одеси.
2. Фактор Пекина: Китай є одним із найбільших покупців української сільгосппродукції (на КНР припадає 49% експорту української кукурудзи та 10% соняшникової олії), а також імпортує 27% білоруських калійних добрив.

За оцінкою аналітика, якщо США та Китай виявлять спільний інтерес до гарантування глобальної продовольчої безпеки, розширений формат переговорів стане цілком реальним. Така зернова угода 2.0 може виступити прагматичною площадкою для обговорення нових рамок та умов призупинення бойових дій в Україні.