93-річна Ліна Костенко прокоментувала повідомлення, що вона залишила Київ та Україну, тікаючи від війни та окупантів

93-річна класикиня української літератури Ліна Костенко невтомно продовжує працювати, і за майже два роки війни не залишала Київ. Про це в програмі “Точка опори” на телеканалі “ДІМ” розповіла заслужена лікарка України Ольга Богомолець. Шанувальники авторської пісні добре знають Богомолець не тільки як лікаря, а й як співачку, композиторку, лауреатку всеукраїнських та міжнародних конкурсів. І в її репертуарі багато пісень на вірші Ліни Костенко, ба більше, перша пісня була написана на вірш Ліни Василівни “Осінній день”. Сама ж поетеса зізнавалась, що Ольга Богомолець почула її поезію та душу.

“Я дуже щаслива, що маю можливість знати Ліну Костенко. На Різдво вона зробила мені неймовірний подарунок. Я готую до видання книжку-альбом про замок Радомисль – найбільший в світі музей української домашньої ікони та старожитностей, який налічує вже п`ять тисяч ікон. І Ліна Василівна написала вступ до цієї книжки, і я цим дуже щаслива”, - поділилась лікарка. Розповідаючи про те, як Ліна Костенко зараз переживає ці важкі часи, Ольга Богомолець зізналась, що зазвичай не звертає уваги на всілякі коментування в соцмережах. Але не втрималась, коли побачила дописи про те, що Костенко виїхала з України - написала, що вона тут і взагалі нікуди не збиралась і не збирається.

“Ми їй пропонували посадити в машину та відвезти – ні. Звичайно, вона дуже переживає, але так само продовжує працювати, писати нові вірші і вкладати всю душу в Україну”, - розповіла Богомолець.

Говорячи про те, як, незважаючи на поважний вік, Ліна Костенко невтомно працює, лікарка зазначила, що насправді навіть 60 років – це тільки початок зрілості.

“Як казав мій прадід, в нашому організмі закладені підвалини, щоб ми могли жити і ефективно працювати до 120 років. Тож, 60-65 – це наближення до щастяліття”, - каже Ольга Богомолець.

Цей дуже цікавий термін, який існує тільки в українській культурі, означає, що у 80 років ти усвідомлюєш щастя зовсім не так, як ти про це думав раніше. Діти виросли, ти вже все здобув, ти вже ні з ким не сваришся, нікому нічого не доводиш і починаєш усвідомлювати, що щастя – це просто жити, дихати, рухатися, бачити сонце.