А ви це знали? Чому християни східного і західного обрядів святкують Великдень разом лише один раз на три-чотири років

Цього року Великдень у католиків припадає на 5 квітня, а в православних і греко-католиків – на 12 квітня, передають Патріоти України з посиланням на "Еспресо".

Ще у 325 році Перший Вселенський Собор у Нікеї встановив єдину формулу для дати Великодня: це має бути перша неділя після першого повного місяця після весняного рівнодення (вернального рівнодення). Рівнодення фіксували на 21 березня, а святкування завжди мало відбуватися після юдейської Пасхи, щоб зберегти біблійну послідовність подій Страстей Христових.

На той час уся Церква (не було поділу на західну і східну) користувалася юліанським календарем, запровадженим ще Юлієм Цезарем у 45 році до н.е.

Однак у 1582 році Папа Григорій XIII провів календарну реформу, запровадивши григоріанський календар. Юліанський календар накопичив похибку – приблизно 11 хвилин на рік, що до XVI століття дало відставання на 10 днів. Григоріанський календар виправив цю похибку і став точнішим для сонячного року.

На той час вже пів тисячоліття існував поділ церков і Західна Церква (Римо-католицька) перейшла на новий календар, натомість Східна (Православна) його не прийняла, зберігаючи вірність юліанському для літургійних цілей.

Крім того, православні продовжують суворо дотримуватися нікейської умови, щоб Великдень завжди припадав після юдейської Пасхи. Католики цієї додаткової умови не дотримуються. Через 13-денну різницю між календарями (станом на сьогодні) рівнодення в юліанському календарі припадає на 3 квітня за григоріанським, що часто зсуває дату повного місяця і, відповідно, неділі Великодня.

Як рахують дату Великодня і хто як святкує

Католики (і більшість протестантів) використовують григоріанський календар. У них дата Великодня – перша неділя після першого повного місяця, що настає після 21 березня (або в день рівнодення). Великдень може припадати з 22 березня до 25 квітня. У 2026 році – це 5 квітня.

Православні церкви (константинопольська традиція, включаючи більшість автокефальних церков) продовжують використовувати юліанський календар для рухомих свят. Вони також застосовують математичний розрахунок повного місяця за 19-річним метоновим циклом, тобто використовують свої спеціальні таблиці.

Через це православний Великдень часто зсувається на 1, 4 або 5 тижнів пізніше.

У 2026 році – на один тиждень, тобто 12 квітня.

Греко-католики (Українська греко-католицька церква та інші східні католицькі церкви) у більшості випадків святкують Великдень разом з православними, використовуючи юліанський календар і східну традицію розрахунку. Тому в Україні греко-католики святкують свято теж 12 квітня, тоді як римо-католики – 5 квітня. Деякі греко-католицькі парафії за кордоном (наприклад, у Канаді чи США) можуть переходити на західний стиль, але в Україні зберігається східний розрахунок.

Країни та церкви

Якщо говорити про конкретний розподіл по світу, ситуація наступна:

Західний стиль (католицький/григоріанський): більшість країн Західної Європи, США, Канада (для католиків і протестантів), Польща, Литва, Латвія, частково Україна (римо-католики);

Східний стиль (православний/юліанський): Греція, Кіпр, Румунія, Болгарія, Сербія, РФ, Україна (православні та греко-католики), Грузія, Білорусь, Молдова та інші.

У Європі Фінляндська православна церква – виняток, вона використовує григоріанський календар для Великодня.

До речі рідко, але трапляється збіг дат (як у 2025 році, коли обидві традиції святкували 20 квітня).

Чи можливе об'єднання, як з Різдвом?

фото: Вікіпедія

Спроби об’єднати дату Великодня ведуться десятиліттями в рамках екуменічного діалогу між Католицькою та Православною Церквами. Як католицька, так і православна церковні верхівки неодноразово називали розбіжності скандалом для християнства, який роз’єднує людей, тому висловлював надію на єдину дату. Наприклад, у 2025 році, з нагоди 1700-річчя Нікейського собору, багато лідерів закликали до спільного святкування як символу єдності.

Однак повне об’єднання складніше, ніж з Різдвом. Різдво – фіксоване свято (25 грудня). Деякі православні церкви (наприклад, в Україні, Греції частково) перейшли на григоріанський календар для нерухомих свят, тому Різдво збігається. Великдень же – рухоме свято, прив’язане до астрономічних явищ (рівнодення плюс повний місяць), і вимагає спільної методики розрахунку.

Православні теологи церкви вважають, що зміна розрахунку вимагає рішення нового Вселенського Собору, а не одностороннього рішення. Багато православних ієрархів побоюються, що перехід на григоріанський розрахунок порушить нікейську традицію (зокрема, умову після юдейської Пасхи) і стане кроком до "вестернізації" православ’я.

Наразі існують технічні розбіжності в тому, як точно визначати "астрономічний" повний місяць і рівнодення. Обговорюються компроміси у вигляді використання єдиного астрономічного розрахунку (за сучасними науковими даними) без прив’язки до будь-якого календаря та традицій. Тобто наука може вирішити цю суперечку. Крім цього обговорюють також можливу фіксацію Великодня на певну неділю (наприклад, другу неділю квітня), як пропонували деякі католицькі документи, або спільне святкування за григоріанським календарем, але з збереженням нікейських принципів.

Поки що реальних змін немає. Більшість церковних експертів вважають, що без великого міжцерковного собору або сильної політичної волі лідерів обох традицій дата Великодня ще довго залишатиметься різною. Утім, окремі роки зі збігом дають надію, що практична єдність можлива навіть без повної календарної уніфікації.

У підсумку варто наголосити, що різниця в датах Великодня – не лише технічна деталь, а й нагадування про давні історичні, культурні та богословські відмінності між Сходом і Заходом християнства. Водночас вона підкреслює спільне бажання багатьох християн повернутися до єдності, започаткованої в Нікеї ще 1700 років тому.