Після Другої світової війни СРСР стояв перед завданням - швидко забезпечити мільйони людей житлом. У 1955 році була ухвалена постанова про спрощення будівництва, і так з’явилися масові хрущовки. Вони були компактними, дешевими й максимально функціональними. Навіть дрібні деталі на кшталт напрямку відкривання дверей мали практичне та символічне значення, передають Патріоти України.
Двері у хрущовках спроєктували так, щоб вони відчинялися всередину. І це мало низку технічних і навіть політичних пояснень, зазначає автор каналу "Історик" на YouTube.
Офіційно будівельні стандарти пояснювали все безпекою. Якщо виникала пожежа чи аварія, двері, що відкривалися всередину, не блокували вузькі сходові клітки. Це зменшувало ризик тисняви під час панічної евакуації.
"У випадку надзвичайних ситуацій головне — щоб люди могли вибігти з квартир і не заважати одне одному. Внутрішні двері це дозволяли", — зазначає автор відео.
Хрущовки проєктувалися максимально компактними. Кожен квадратний метр сходової клітки був на рахунку. Двері, що відкривалися назовні, займали б дорогоцінний простір і створювали побутові конфлікти між сусідами. Тому внутрішнє відкривання було найпростішим і найдешевшим рішенням.
У північних регіонах СРСР також часто робили двері внутрішніми через клімат. Якщо двері завалить снігом, відчинити назовні буде складно, а зсередини — легко. Це було ще одним практичним поясненням.
Попри офіційні пояснення, серед людей побутувала інша думка: двері всередину встановлювали, аби їх було легше вибити міліції чи співробітникам КДБ. У тоталітарній державі, де приватність була умовною, цей міф звучав переконливо. "Двері, що легко вибити, — символ відсутності приватності", — додає автор відео. І хоча в документах про це прямо не згадувалося, сама логіка системи породжувала таке відчуття.
Таким чином, внутрішні двері поєднували кілька факторів:
У 1990-х з’явилися масово металеві двері, які відкривалися назовні. Це стало символом нової доби — коли люди отримали не лише фізичний захист, а й відчуття приватності та власності. Тепер мешканці самі визначали, як виглядатиме їхній вхід, і вже не залежали від стандартів, продиктованих державою.
Військовозобов’язаний громадянин може перевірити інформацію про розшук від ТЦК на порталі "Дія". Там формується точно такий же електронний військово-обліковий документ, як і у "Резерв+". Про це написали на порталі "Юристи.UA", передають Патріоти Україн...
В Україні розробляють нову стратегію міграційної політики до 2035 року, яка передбачає створення умов для гідної праці, зменшення еміграції, добровільне повернення біженців і внутрішньо переміщених осіб, а також залучення іноземних трудових мігрантів. ...