Аномальна "діра" на Марсі може бути осередком позаземного життя та стати домівкою для перших колонізаторів з Землі

Ямковий кратер може відкритися у більшу печеру і забезпечити захищене середовище як для астронавтів, так і для гіпотетичного марсіанського життя. Таємнича яма на схилі стародавнього вулкана на Марсі нещодавно викликала хвилювання через те, що може виявитись під поверхнею Червоної планети.

Яма знайдена на лавовому потоці згаслого вулкана Arsia Mons і має вигляд вертикальної шахти. Це викликає запитання: чи це просто вузька яма, чи вона веде до набагато більшої та чудової печери? Або, можливо, це дійсно глибока лавова труба, яка утворилася під землею давно, коли вулкан ще був активним, пише Space.

Є кілька причин, чому ями та печери на Марсі викликають інтерес. В першу чергу, вони могли б надати притулок астронавтам у майбутньому, оскільки Марс має тонку атмосферу та не має глобального магнітного поля і не може захистити випромінювання з космосу так, як це робить Земля. Отже, радіаційне опромінення на поверхні Марса в середньому в 40-50 разів більше, ніж на Землі. Інший привабливий аспект цих ям полягає в тому, що вони можуть представляти астробіологічний інтерес – тобто існує ймовірність, що вони могли бути притулком для марсіанського життя в минулому – або навіть сьогодні, якщо там дійсно існує життя мікробів.

Наявність цих так званих отворів на флангах вулканів є великою підказкою того, що вони, ймовірно, пов’язані з вулканічною активністю на Марсі. Канали лави можуть витікати з вулкана під землю – коли вулкан гасне, канал спорожняє. Це залишає за собою довгу підземну трубу. Такі труби ми бачимо не тільки на Марсі, а й на Місяці та на Землі.

Однак, наскільки глибоко опускаються ці ями, залишається загадкою, і невідомо, чи ями відкриваються у велику печеру, чи містяться в невеликій циліндричній западині. Проте було показано, що ями на Місяці мають підлогу, всипану валунами, які, здається, можуть привести до більшого підземного об’єму. Ями також можуть утворюватися через тектонічні напруги, які руйнують поверхню світу, і є невелика ймовірність, що це призведе до більшої печери. І, нарешті, ще одне, ще менш вірогідне, пояснення полягає в тому, що ці ями відкриваються в місці, де колись текли підземні ріки мільярди років тому.

Подібне явище ми можемо спостерігати на Землі у вигляді геологічної особливості, що називається карстом, який утворюється, коли вапнякова основа розчиняється та слабшає, утворюючи ями та воронки, які відкриваються в області підземних вод. Тобто, якщо на Червоній планеті колись існувало життя, ці організми могли ховатися в карстах: вода, що тече по краю діючого вулкана, була б теплою, забезпечуючи ідеальне захищене середовище для процвітання та безпеки життя.

З усім тим, це поки що лише припущення. Конкретні відповіді вчені отримають лише після того, як майбутні місії фактично дослідять деякі з цих ям. Якщо ці ями все ж перетворяться на печери, вони можуть стати кращим місцем посадки для майбутніх екіпажних місій на Марс, які вимагатимуть від астронавтів будівництва захищеного базового табору далі від невблаганної радіації.