Археологи підняли з дна Балтійського моря бочку XVI століття, котра відкрила дещо несподіване щодо середньовічної торгівлі

Деревʼяна бочка з торгового судна, яке затонуло біля берегів Швеції близько 450 років тому, дає несподівані уявлення про торгівлю залізом у XVI столітті. Бочка, яку підняли археологи з Балтійського моря, містила приблизно 380 шматків заліза, передають Патріоти України з посиланням на Arkeonews.

Проте увагу вчених привернув не як вантаж вагою 127 кг, а як незвичайна конструкція бочки. Науковці зʼясували, що купці, ймовірно, розробляли такі бочки для полегшення митних оглядів.

Корабель із вантажем заліза на дні Балтійського моря

У 2017 році морські археологи знайшли затонулий корабель на глибині близько 28 метрів поблизу Даларо в Стокгольмському архіпелазі. Через вантаж із заліза вчені назвали корабель "Осмундвракет".

"Судно, довжиною приблизно 20 метрів, містить щонайменше 20 бочок, хоча дослідники вважають, що їхня загальна кількість може становити від 40 до 50. У більшості цих бочок перевозилися дрібні шматки заліза, відомі як "осмонд". Від Середньовіччя до початку XVII століття залізо "осмонд" було одним із основних експортних товарів Швеції. Ці напівоброблені шматки використовувалися для виготовлення інструментів та інших металевих виробів, оскільки їх можна було перетворити на залізо вищої якості шляхом кування", - пояснили у матеріалі.

Також дендрохронологічний аналіз зразків деревини з корабля виявив матеріали, що датуються 1540-ми роками, а також деревину, зрубану у Фінляндії приблизно у 1553 році. На основі цієї інформації вчені припустили, що корабель затонув у 1560-х роках.

Вже у травні 2024 року морські археологи з Музею "Врак" підняли на поверхню одну з бочок корабля. Впродовж 2025 року дослідницька група провела детальне дослідження деревʼяної бочки та її вмісту.

Зокрема археолог Герт Магнуссон та реставратор Макс Ярехорн ретельно розібрали деревʼяні ламелі бочки в лабораторії, аби вилучити залізний вантаж. Команда нарахувала близько 380 шматків осмунду загальною вагою 127 кг.

Зазначається, що кожен шматок зважили, виміряли та задокументували. Нині команда планує проаналізувати якість заліза та завдяки мікроелементам визначити регіони, де воно було вироблено.

Як вже наголошувалося раніше, вчені припустили, що купці могли сконструювати такі бочки для того, щоб митні службовці могли легко їх відкривати для перевірки вмісту.

"Музей "Врак" також зазначив, що така конструкція, ймовірно, ускладнювала можливість обману щодо вмісту вантажу. Однак дослідники ще не встановили точний спосіб використання цих бочок. Тонка дерев’яна конструкція також підтверджує гіпотезу, що ці бочки, ймовірно, виготовлялися для одноразового транспортування", - додали у матеріалі.

Така деталь доводить те, що торгівля залізом охоплювала не тільки виробництво та доставку - спосіб упаковки та перевірки товару, ймовірно, відігравав ключову роль у функціонуванні торговельної системи.