Археологи відкопали скелет прадавнього українця, котрий проміняв рідні степи на Туманний Альбіон майже 2000 років тому

В англійському графстві Кембриджшир знайшли рештки сармата віком близько дві тисячі років. Вчені досліджують, як стародавній мешканець українських земель міг опинитись так далеко, на землях Великої Британії. Наразі історики вивчають ДНК в лабораторії. Нові наукові методи допоможуть розкрити історії звичайних людей, що стоять за великими подіями минулого, переконані дослідники.

Довідка. Сармати (іраномовний кочовий народ) мешкали на межі нашої ери на території сучасної України та прилеглих до неї землях, і були відомі вмінням добре їздити верхи. Завдяки революційним змінам кінної збруї сарматські вершники змогли опанувати дуже прогресивні прийоми ведення бою, що уславило їх як кращих кавалеристів свого часу та перших лицарів в історії Європи.

Рештки були виявлені під час розкопок дороги A14 - між Кембриджем і Хантінгдоном. Археологи виявили повний, добре збережений скелет людини, похований просто у канаві приблизно між 126 і 228 роками нашої ери, під час римської окупації Британії. Вони назвали його Оффорд 203645 - за поєднанням села, де він був знайдений, і номера його зразка, пише BBC із посилання на Current Biology.

В лондонській лабораторії ДНК Оффорда вилучили з крихітної кістки, взятої з його внутрішнього вуха, яка найкраще збереглася. Вчені витягли стародавню ДНК, а потім розгадали її генетичний код за допомогою способу для зчитування генетичного коду у скам’янілих фрагментах кісток. Це дає уявлення про етнічне походження людини.

"Це інакше, ніж тестувати ДНК живої людини. Ця ДНК дуже фрагментована і пошкоджена. Проте ми змогли достатньо декодувати її. Перше, що ми побачили, це те, що генетично вона сильно відрізнявся від ДНК інших романо-британських осіб, досліджених досі", - наголосили вчені. Крім того, науковці дослідили скам’янілі зуби сармата, на яких є хімічні сліди того, що він їв. Аналіз зубів показав, що до шестирічного віку він їв просо, яке росте в Україні, але з часом він перейшов на пшеницю, знайдену в Західній Європі. Річ у тім, що зуби розвиваються з часом, тому, як і кільця дерев, кожен їхній шар відображає знімок хімічних речовин, які поглинаються в той чи інший момент життя.

"Аналіз говорить нам про те, що саме він, а не його предки, здійснив подорож до Британії. Коли він виріс, то мігрував на захід, і певні рослини зникли з його раціону", - пояснили науковці.

Історичні записи свідчать, що Оффорд міг бути сином кавалериста або, можливо, його рабом. Вони показують, що приблизно в той час, коли він жив, підрозділ сарматської кінноти, включений до складу римської армії, був відправлений до Британії. Докази ДНК підтверджують цю картину.

"Це свідчить про те, що руху було набагато більше не лише в містах, а й у сільській місцевості. Це перший біологічний доказ. Ця стародавня ДНК сьогодні дозволить нам краще зрозуміти кам’яні та бронзові віки. Доступність цих методів ДНК і хімічного аналізу означає, що тепер ми можемо ставити різні запитання і дивитися на те, як формувались цілі суспільства", - засвідчили вчені.