Астроном із Гарварда, який працював зі Стівеном Хокінгом, заявив про прибуття корабля прибульців

Дослідники виявили Оумуамуа в жовтні 2017 року, коли зафіксували об'єкт, який рухався із великою швидкістю. Фахівці вирішили, що він не міг бути гравітаційно пов'язаний із Сонячною системою і прилетів від іншої зірки. Після того, як передбачуваний міжзоряний астероїд пролетів повз Сонце, він відхилився від очікуваної траєкторії і прискорився під впливом загадкової сили. Це могло б пояснюватися виділенням газу, як у комет, проте астрономи не знайшли свідчень викидів.

Для пояснення дивної поведінки дослідники запропонували нові гіпотези, згідно з однією з яких Оумамуа складається з водневого льоду. Однак, на думку Леба, всі припущення включають в себе те, з чим вчені не стикалися раніше, тому не можна відкидати і можливість того, що астероїд насправді є кораблем прибульців. Згідно моделюванню, форма космічного об'єкта незвичайна - вона може бути або довгою і тонкою, як сигара, або пласкою і круглою. Останній варіант відповідає космічному кораблю у вигляді вітрила, який «штовхає» зоряне випромінювання.

За словами Леба, Оумуамуа знаходився в стані спокою відносно інших зірок, і по суті Сонячна система натрапила на об'єкт, немов на міжзоряний буй. Однак припущення астронома не зустріли підтримки з боку наукового співтовариства. Так, астрофізик Ітан Сигель (Ethan Siegel) назвав Леба колись шановним вченим, який, не знайшовши підтримки серед колег, почав грати на публіку. Згідно з висновками Алана Фітцсіммонса (Alan Fitzsimmons), астрофізика з Університету Квінс (Північна Ірландія), спостережувані властивості астероїда узгоджуються з очікуваною поведінкою кометоподібних тіл, викинутих з іншої планетної системи.

Леб відомий як керівник кафедри астрономії в Гарварді, він опублікував безліч наукових робіт, а також співпрацею зі Стівеном Хокінгом. Його дослідницькі роботи охоплюють широкий діапазон наукових областей, включаючи проблему виникнення перших зірок у Всесвіті, епоху реіонізаціі, формування надмасивних чорних дір, пошук позаземного життя, гравітаційне лінзування за участю планет, гамма-сплески, «21-сантиметрову космологію», ліс Лайман-альфа, а також приливне руйнування зірок і візуалізацію «тіні» чорних дір.