Літак, який здійснював рух за маршрутом Каунас-Київ, не долетів до Жулян та «приводнився» на Осокорках – у воду та болото. Подія сталася майже пів століття тому влітку 1976 року. Зараз на місці надзвичайної події побудовані висотки.
Бортмеханік повітряного судна отримав завдання від командира встановити режим двигуна «малий газ» та опуститись з висоти 700 м до 400 м, коли раптом відбулася зупинка одразу трьох двигунів. Окрім екіпажу на борту невеликого літака Як-40 з номером СССР-87541 було 28 пасажирів. Серед них – група журналістів, яких взяли у подорож для підготовки репортажу про політ.
Коли спроби запустити двигуни виявились безуспішними, командир літака виконав вимушену посадку з прибраними шасі та південно-західній околиці Києва – де простягалися залиті водою луки.
Очевидці розповідали, що літак опускався тихо (бо двигуни не працювали), і випадкові свідки очікували, що після його падіння станеться вибух, однак коли судно «приводнилося» лише фонтанувала в різні боки вода.
Казали навіть, що після інциденту слідча комісія не знала – нагороджувати чи карати екіпаж. Бо до Дніпра, аби комфортно опуститися в воду, літак не дотягував – було далеко рухатися на холостому ходу, відтак, він спустився на мілководдя боліт на Осокорках.
“Ми з другом якраз рибалили, коли літак рухався над лугом – там, де зараз київський житловий масив Осокорки. Лайнер пройшов під високовольтною лінією, і на мить здалося, що ось-ось зачепить її хвостом, але ні. Легенько на своєму животику прокотився по вологому лугу, і сів у болото”, – згадував киянин Олександр, один з небагатьох свідків аварійної посадки.
Згодом вину за вимкнення двигунів списали на стюардесу – що то начебто вона зайшла до кабіни бортмеханіка та зупинила механізми. Мовляв, стюардеса принесла в кабіну пілотів каву, ненароком зачепила якийсь важіль, і вирубила двигуни.
Як так могло статися, що раптом стюардеса потрапила до місця управління літаком – дивина. Казали також, що бортмеханік Синкявичус здійснював свій перший політ після випуску з училища.
Однак в радянській міфології буває різне – якби було потрібно, у висновках могли б навіть написати, що стюардеса сіла на крило літака на підльоті до боліт. Однак, якщо відкласти сарказм – існують відомості, що усі пасажири та екіпаж врятувалися, а літак підремонтували та знову відправили для здійснення пасажирських перевезень громадян СРСР.
Людей з літака забирали надувними човнами, які були доставлені з Жулян на сушу. Начебто, навіть паніки не було – усі пасажири під час польоту думали, що так має бути, лиш дивувалися, що після посадки з вікна не видно будівель аеропорту – лише воду.
«Розслідуванням встановлено, що підготовку екіпажу до виконання польоту організовано незадовільно. Відбір технічного складу для перенавчання на бортмеханіків у Литовському управлінні ГА організовано неякісно. Підготовка та введення їх в дію на новий літак проводився без урахування індивідуальних даних та професійних навичок», – було вказано у висновках слідчої комісії, яка вивчала подробиці інциденту.
В документі також зазначалося, що літак не дістався до Жулян, бо своєчасно не було «належного контролю з боку керівництва якістю професійної підготовки льотного складу при освоєнні нової техніки».
Збереглися також свідчення стюардеси Ріти Мотової, яка працювала на своєму другому в житті рейсі:
“Я у цей час перебувала в останньому ряду поряд із журналістами. Один одразу насторожився: «Чому так тихо?» Він колись служив у десантних військах та інтуїтивно зрозумів, що щось не так. Я вирішила розібратися в ситуації та вгамувати цікавість журналістів, пішла в кабіну пілотів”.
Про момент посадки Ріта розповідає:
«Ми летіли над Дніпром, і командир думав сідати на річку. Але другий пілот дивом помітив лісок, чагарники по лівому борту, і вирішили направити літак туди. Посадка була жорсткою, але врятувало липке, м’яке болото».
Про моральний стан людей на борту стюардеса додала:
«Пасажири жартували, сміялися, поводилися так, ніби в болото і призначався наш маршрут”.
Литовське управління цивільної авіації «Аерофлоту» отримало цей Як-40 за рік до події – у 1975 році.
Зрештою, бортмеханіку присудили 4 роки умовно та штраф 10 тисяч радянських рублів. Другий пілот отримав догану, але згодом став командиром літака і продовжував працювати, командира літака понизили в пілоти, а згодом той покинув професію.
В Україні можна знайти тарифи мобільного зв’язку за 100–290 грн, однак кінцева вартість залежить від умов підключення, кількості включених хвилин та інтернету. Деякі пропозиції доступні лише після перенесення номера від іншого оператора, інші — для люд...
Зима 2026–2027 років в Україні може виявитися теплою, без тривалих сильних морозів. Про це заявив Олег Басараб після спілкування з працівниками метеостанції «Пожижевська» в Карпатах. За його словами, результати спостережень указують на ймовірність м’як...
