"Бабуся" не дуже відрізнялася від сучасних: Обличчя неандертальки, яка жила 75 000 років тому (фото)

Британські археологи представили плід своєї довгої роботи – реконструйоване обличчя неандертальської жінки, яка померла 75000 років тому. Про це повідомляє видання "ScienceAlert", передають Патріоти України.

Череп знайшли у 2018 році в печері Шанідар іракського Курдистану. Власне, на честь печери було названо й проект – Шанідар. Повідомляється, що приблизний вік жінки на момент смерті був 40 років. Нижня частина її скелету відсутня, і можливо була викопана в 1960 році під час розкопок американським археологом Ральфом Солецьки. Тоді ж археолог знайшов останки принаймні ще 10 неандертальців.

Череп Шанідар Z, який вважається найкраще збереженою неандертальською знахідкою, розплющено до товщини двох сантиметрів, ймовірно, через каменепад, який відбувся невдовзі після її поховання.

Професор Грем Баркер з Кембридського Інституту археологічних досліджень Макдональда, який очолював розкопки в печері Шанідар, поділився даними про поховання: "Ми хотіли спробувати датувати ці поховання… щоб використати сайт, щоб зробити свій внесок у широку дискусію про те, чому вимерли неандертальці, а потім ми почали знаходити ці шматочки", – сказав він.

Шанідар Z – п’яте тіло, ідентифіковане в кластері, похований протягом принаймні кількох сотень років прямо за скелею в центрі печери. Археологи вважають, що камінь, який був біля поховання, використовувався як ідентифікатор, щоб дозволити мандрівним неандертальцям повернутися в те саме місце, щоб поховати своїх мертвих.

Також Хант стверджує, що все ще є докази, такі як останки частково паралізованого неандертальця, знайдені Солецьким, що цей вид був більш чуйним, ніж вважалося раніше. "Було це величезне переосмислення, яке фактично розпочав Ральф Солецький у цій печері з "Шанідаром 1" з його сухою рукою, його артритом і його глухотою, якого, мабуть, доглядали. Це говорить про те, що було співчуття", – підкреслює він.

Провідний консерватор Лучія Лопес-Полін зібрала понад 200 фрагментів черепа Шанідар Z, як перший крок у реконструкції обличчя. Завдання було схоже на "тривимірну головоломку з високими ставками", особливо тому, що фрагменти були дуже м’якими, "за консистенцією схожі на печиво, змочене в чаї".

Потім відновлений череп був надрукований на 3D-принтері, що дозволило палеохудожникам Адрі та Альфонсу Кеннісам у Нідерландах завершити реконструкцію.

Відтворене обличчя "вказує на те, що відмінності між неандертальцями та сучасними людьми не були такими різкими за їхнього життя", підкреслюючи схрещування між двома видами "такою мірою, що майже всі живі сьогодні все ще мають неандертальську ДНК".