Бачила покійного дядька: Жінка, яка "померла" під час операції, розповіла про унікальний досвід

Мешканка США Пем Рейнольдс Лоуері, яка перебувала "на межі смерті" під час складної операції на головному мозку, поділилася спогадами про свій унікальний передсмертний досвід, який вона описує як "занурення в крижану воду" під час повернення у своє тіло. Про цю історію згадує The Mirror, передають Патріоти України.

Жінка стверджує, що спостерігала за операцією збоку, а її повернення в тіло було схоже на "занурення в крижану воду". Цей випадок визнано одним із найбільш задокументованих і досліджених у царині навколосмертних переживань.

Пем звернулася по допомогу до медиків після серії тривожних симптомів — запаморочень, нападів паралічу і тимчасових порушень мови. Під час обстеження з'ясувалося, що в неї була велика аневризма поблизу стовбура мозку, і звичайна операція була б занадто небезпечною через її розташування. Лікарі з нейрохірургічного інституту Барроу у Фініксі, штат Аризона, запропонували провести ризиковану процедуру, відому як "зупинна операція".

Ця методика передбачає штучне наближення тіла до смерті: температура тіла пацієнта знижується до 10 °C, серце і дихання зупиняються, а кров виводиться з мозку. У стані клінічної смерті Пем не могла чути або бачити, оскільки її очі були заклеєні, а вуха прикриті навушниками, з яких виходили гучні звукові сигнали для моніторингу мозкової активності. Проте, жінка запевняє, що під час операції вона "парила" над своїм тілом і була повністю усвідомлена. Вона описала події з надзвичайною точністю: бачила, як лікарі використовували інструмент, який вона порівняла з "електричною зубною щіткою", спостерігала за їхніми діями й чула їхні розмови.

Один з найбільш дивовижних моментів стався, коли Пем впізнала фігури своїх померлих родичів. Її дядько, який пішов із життя у віці 39 років, начебто став її провідником і вмовив її повернутися в тіло, попри те, що Пем відчувала явне небажання. Вона згадує, як дядько сказав їй: "Це як пірнути в басейн, просто стрибай", і підштовхнув її назад.

Лікарів вразила неймовірна точність її спогадів про те, що відбувалося в операційній. Наприклад, вона описала звуковий сигнал у момент відкачування крові, який, за її словами, був на ноті "ре", що, як підтвердили експерти, відповідає частоті приладів, які використовуються під час процедури. Пем також змогла в деталях описати інструменти, які були використані, і навіть невеликий металевий контейнер, схожий на набір ключів її батька, в якому хірург зберігав обладнання для операції.

Скептики припускають, що випадок міг бути викликаний феноменом анестезіологічної усвідомленості, коли пацієнт, попри наркоз, зберігає спогади про те, що відбувається. Однак у цьому випадку ці пояснення не відповідають низці ключових чинників: її очі були заклеєні, а гучні клацання, які виходили з навушників, мали блокувати будь-які звуки в приміщенні.

Історія Пем Рейнольдс стала важливою віхою в дослідженні свідомості, життя і смерті. Її досвід змушує вчених переосмислювати межі людського сприйняття і те, що відбувається зі свідомістю в момент, коли життя, здавалося б, уже завершене.