Багаті чи бідні? Ось хто більше схильний до раку - дослідження вчених

Нове дослідження показало, що багаті люди генетично більш схильні до ризику розвитку раку, ніж бідні, передають Патріоти України.

Як передає New York Post, дослідження, проведене в університеті Гельсінкі у Фінляндії, вивчило взаємозв'язок між соціально-економічним статусом (SES) і низкою захворювань.

Результати показали, що ті, кому пощастило мати підвищений SES, також зазнають підвищеного генетичного ризику раку молочної залози, простати та інших типів раку. І навпаки, менш забезпечені люди генетично більш схильні до діабету та артриту, а також депресії, алкоголізму та раку легень, кажуть експерти.

Керівниця дослідження Фіона Гагенбек з Університетського інституту молекулярної медицини Фінляндії (FIMM) заявила, що початкові результати можуть призвести до додавання полігенних показників ризику, які використовуються для вимірювання ризику захворювань на основі генетики, до протоколів скринінгу деяких захворювань.

"Розуміння того, що вплив полігенних показників на ризик захворювання залежить від контексту, може призвести до розробки подальших стратифікованих протоколів скринінгу, — сказала вона. — Наприклад, у майбутньому протоколи скринінгу раку молочної залози можуть бути адаптовані таким чином, щоб жінки з високим генетичним ризиком і з високим рівнем освіти проходили раніше або частіше скринінг, ніж жінки з нижчим генетичним ризиком або меншим рівнем освіти".

Для проведення дослідження команда зібрала дані геноміки, SES та здоров'я приблизно 280 000 фінів віком від 35 до 80 років. Повідомляється, що попередні дослідження показали наявність деяких відмінностей у ризику, подібних до того, що дослідники виявили цього разу. Однак це дослідження рекламувалося як перше, у якому було знайдено зв'язок між 19 серйозними захворюваннями, поширеними у країнах з високими доходами.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ

Медик поборов останню стадію раку мозку, застосувавши власне революційне лікування: фото, подробиці

"Більшість моделей прогнозування клінічного ризику містять базову демографічну інформацію, таку як біологічна стать та вік, визнаючи, що захворюваність серед чоловіків і жінок відрізняється і залежить від віку, — зазначила Гагенбек. — Визнання того, що такий контекст також має значення під час включення генетичної інформації до охорони здоров'я, є важливим першим кроком. Але тепер ми можемо показати, що генетичне передбачення ризику захворювань також залежить від соціально-економічного стану людини. Тому, хоча наша генетична інформація не змінюється протягом усього нашого життя, вплив генетики на ризик захворювань змінюється в міру того, як ми старіємо або змінюємо обставини".

Дослідники зауважили, що можна провести подальшу роботу, щоб повністю зрозуміти зв'язок між конкретними професіями та ризиком захворювань. За їхніми словами, дослідження слід проводити і в країнах із низькими доходами.