Бережіться! Одна риса у мовленні може вказати на початок хвороби Альцгеймера

Хвороба Альцгеймера зазвичай асоціюється з втратою пам’яті, дезорієнтацією та плутаниною в іменах. Але вчені дедалі частіше звертають увагу на менш очевидні ознаки, що можуть з’явитися задовго до перших забутих слів, передають Патріоти України.

Як виявилося, вже сам темп мовлення – те, наскільки швидко або повільно ми говоримо у повсякденному житті – здатен підказати, що в мозку починаються зміни. Нові дослідження показують: мовлення може бути не лише засобом комунікації, а й раннім дзеркалом стану розуму.

Швидкість мовлення – сигнал тривоги

Учені з Університету Торонто дійшли висновку, що саме темп природного мовлення може стати маркером початку когнітивного зниження. Чим повільніше говорить людина, тим імовірніше, що її мозок працює повільніше, навіть якщо явні симптоми ще не проявилися.

Ці висновки підтверджують "теорію швидкості обробки", згідно з якою саме загальне уповільнення обробки інформації лежить в основі когнітивного занепаду, а не лише погіршення пам’яті.

"Старші люди значно повільніше виконують когнітивні завдання, включно з називанням предметів, відповідями на питання чи читанням слів. Їхнє мовлення містить більше пауз ("е-е", "гм") та загалом має нижчу швидкість", – пояснив професор психології Університету Торонто Хсі Т. Вей.

У рамках експерименту 125 учасників віком від 18 до 90 років просили описати сцену, а потім – назвати об’єкти на зображеннях, слухаючи аудіо, яке або допомагало через риму (наприклад, "groom" замість "broom"), або плутало ("mop" замість "broom").

Виявилося, що ті, хто говорив швидше під час першого завдання, краще впоралися з другим. Це свідчить про зв'язок між загальним темпом мовлення і здатністю до пошуку потрібного слова – важлива деталь у ранній діагностиці Альцгеймера.

Штучний інтелект і нові горизонти діагностики

У 2024 році дослідники зі Стенфордського університету виявили ще один тривожний симптом: тривалі паузи і повільне мовлення вказували на високий рівень білка тау – одного з маркерів Альцгеймера. І що важливо – ці мовленнєві зміни фіксувалися навіть у людей без видимих когнітивних порушень.

А штучний інтелект уже навчився розпізнавати ранні ознаки Альцгеймера з точністю 78,5% – лише за мовленнєвими зразками.

"Це відкриває захопливі можливості – розуміти, що наш мозок може "видавати" себе через те, як ми говоримо, задовго до появи явних симптомів", – наголосила дослідниця деменції Клер Ланкастер у своїй колонці для The Conversation.