
У 1963 році внаслідок підводного виверження вулкана неподалік узбережжя Ісландії утворився новий острів — Сюртсей. Його відразу взяли під охорону, адже він став унікальною природною лабораторією, де науковці можуть спостерігати, як життя поступово освоює територію, що виникла посеред океану, Патріоти України.
Як повідомляє Earth.com, виверження розпочалося в листопаді 1963 року та тривало майже чотири роки. Острів утворився приблизно за 32 кілометри від узбережжя Ісландії.
Спочатку його площа становила близько 2,6 квадратного кілометра, а найвища точка сягала 170 метрів. Проте з часом хвилі, вітер та опади почали руйнувати вулканічні породи. До 2006 року площа Сюртсея скоротилася приблизно до 1,4 квадратного кілометра. Острів продовжує поступово зменшуватися.
Науковці почали спостерігати за Сюртсеєм ще у 1964 році. Для дослідників він становить особливий інтерес, оскільки дає змогу простежити, як рослини, тварини та мікроорганізми заселяють абсолютно нову територію.
Перші насіння потрапили на острів завдяки океанічним течіям. У 1965 році на його північному узбережжі виявили першу рослину — морську гірчицю.
Згодом флора та фауна почали поступово розвиватися. До 2004 року дослідники зареєстрували на острові 60 видів рослин, а також десятки видів мохів, лишайників і грибів. Крім того, там зафіксували 89 видів птахів і 335 видів безхребетних.
Особливу роль у формуванні екосистеми відіграли чайки. Після того як у 1986 році на Сюртсеї утворилася велика колонія цих птахів, поширення рослинності прискорилося. Птахи переносять насіння, а їхній послід збагачує ґрунт поживними речовинами.
За період із 1965-го до 2015 року на острові виявили 74 види рослин. Водночас на більшій частині території рослинний покрив досі залишається рідкісним.
Сюртсей цікавий не лише біологам, а й геологам. Дослідження зразків порід, відібраних у 1979 та 2017 роках, показали, що їхні пори поступово заповнюються новими мінеральними речовинами. Серед них — алюміністий тоберморит.
Цей процес має схожість із мінералоутворенням, яке відбувалося всередині давньоримських бетонних портових споруд. Такі спостереження допомагають краще зрозуміти, як змінюються вулканічні породи з часом.
У 1965 році острів оголосили природним заповідником. У 2006 році територію, що перебуває під охороною, розширили до 65 квадратних кілометрів.
Головна мета обмежень — захистити природну екосистему від стороннього втручання. Навіть незначне порушення може вплинути на результати багаторічних досліджень. Тому висадитися на Сюртсей можна лише за спеціальним дозволом влади.
Відвідувачам заборонено привозити на острів ґрунт і живі організми, пошкоджувати природні об'єкти та залишати сміття.
За даними IUCN World Heritage Outlook, щороку Сюртсей відвідують лише одна-три групи, у кожній з яких не більше 10–12 осіб. Переважно це науковці, які досліджують розвиток острова та зміни його екосистеми.
У 2008 році Сюртсей внесли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Водночас острів продовжує руйнуватися під впливом природних процесів. За прогнозами, з часом від нього може залишитися лише найстійкіша частина вулканічного ядра. Саме тому можливість досліджувати Сюртсей сьогодні особливо цінна для науки.
Уряд Норвегії має намір посилити обмеження на в'їзд громадянам Росії та Білорусі. Нові заходи стосуватимуться передусім професійних спортсменів, які приїжджають для участі у спортивних змаганнях, а також супровідного персоналу, передають Патріоти Украї...
У 1963 році внаслідок підводного виверження вулкана неподалік узбережжя Ісландії утворився новий острів — Сюртсей. Його відразу взяли під охорону, адже він став унікальною природною лабораторією, де науковці можуть спостерігати, як життя поступово осво...