У північно-східній частині Національного природного парку «Синевир» зафіксували появу річкового бобра. Тварини вже освоюють місцеві водойми, будують греблі та загати на гірських потоках. Для цієї частини Карпат такий вид донедавна не був характерним. Про це повідомила пресслужба національного парку, передають Патріоти України.
Останнім часом працівники парку дедалі частіше виявляють сліди діяльності бобрів на притоках річки Тереблі.
На місцевих заплавах з'являються греблі, загати та інші споруди, які тварини створюють із гілок, стовбурів дерев і природних матеріалів.
Перші повідомлення про можливу появу бобра на території НПП «Синевир» надходили ще влітку 2018 року. Однак тоді доказів було недостатньо, щоб підтвердити його присутність.
Тепер ситуація змінилася: виявлені сліди життєдіяльності та споруджені загати свідчать, що тварини вже освоюють водойми парку.
За спостереженнями фахівців, бобри трапляються у гідромережі на висотах приблизно 600–1100 метрів над рівнем моря.
У нацпарку припускають, що тварини могли мігрувати сюди з боку Івано-Франківщини, подолавши вододільний хребет із басейнів річок Осмолода, Свіча та інших водотоків.
Річковий бобер — найбільший гризун Європи. Довжина його тіла може становити 70–100 см, хвоста — близько 30 см, а вага дорослої тварини — сягати 30 кг.
Бобри відомі своєю здатністю змінювати навколишнє середовище. Вони будують греблі, облаштовують житлові хатки й нори, а також прокладають канали для транспортування гілок і корму.
Живляться переважно корою, молодими пагонами, гілками дерев і трав'янистою рослинністю. Зазвичай живуть сімейними групами. Самка після вагітності тривалістю приблизно 105–107 днів народжує від одного до п'яти малят.
Для будівництва своїх осель на території парку бобри використовують переважно сіру вільху, а також бук, клен-явір, ліщину та інші деревні породи.
Діяльність цих тварин має значення не лише для їхнього виживання, а й для всієї екосистеми.
Завдяки бобровим греблям на гірських потоках утворюються невеликі водойми, у яких накопичується вода. Такі водно-болотні оселища допомагають підтримувати вологість, створюють умови для розвитку водної та прибережної рослинності й стають місцем існування для різних тварин.
Особливо важливою ця роль стає на тлі кліматичних змін, коли в багатьох регіонах почастішали тривалі посушливі періоди, знижується рівень ґрунтових вод і змінюється водний режим малих річок.
У нацпарку називають бобрів природними інженерами екосистем, адже їхня діяльність сприяє формуванню нових оселищ і підтриманню біорізноманіття.
Річковий бобер не був характерним представником історичної фауни цієї частини Карпат. Його поява може свідчити про природне розширення ареалу виду та освоєння ним нових гірських територій.
Тепер науковцям парку належить дослідити поширення бобрів, їхню чисельність і вплив на місцеві екосистеми.
Отже, новий мешканець «Синевиру» може відігравати важливу роль у природних процесах Карпат, створюючи водойми та змінюючи середовище для інших представників дикої природи.
У північно-східній частині Національного природного парку «Синевир» зафіксували появу річкового бобра. Тварини вже освоюють місцеві водойми, будують греблі та загати на гірських потоках. Для цієї частини Карпат такий вид донедавна не був характерним. П...
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області частково задовольнив позов чоловіка з інвалідністю III групи, який вимагав від держави 1 млн грн компенсації за моральні страждання через штраф територіального центру комплектування (ТЦК) та мобіліза...
