Боєць ЗСУ Василь Штефко, який залишився без ніг задовго до війни в результаті нещасного випадку, пішов на фронт, а коли командування змусило повертатися в тил, довго пручався. Таку історію розповів портал ТСН, передають Патріоти України.
Василю кілька разів відмовляли у відправці на фронт, але він знову і знову приходив до військкомату. Ледве-ледве умовив відправити його на передову водієм ‒ і доставляв боєкомплекти в найгарячіші точки. Від побратимів інвалідність довго приховував. Але коли про неї дізналися в Генштабі - остаточно перевели служити додому, в Закарпаття.
"В пункт постійної дислокації. Видно, хтось поскаржився на мене, що як це людина без обох ніг на машині їздить, та ще як їздить. Ніхто не вірив", — каже Василь.
І хоча на передовій на протезах йому було дуже важко, але він все одно в тил не хотів повертатися. "Я ж хотів з перемогою (повернутися). З нашого батальйону ніхто не був у відпустці, ніхто", - говорить Штефко Про бої Василь не надто розповідає - соромиться. Однак досі згадує своїх побратимів.
"Я ніколи не думав, що у мене буде така сім'я, що в такому віці у мене з'явиться стільки побратимів", — каже чоловік.
У перервах між боями Штефко ще встигав заспокоювати дружину і дочку. Вдома у нього багато планів ‒ навести порядок в городі, відвести дочку в сьомий клас. Але, каже, якщо буде можливість повернутися на фронт – поїде без вагань.
З настанням опалювального сезону витрати українців суттєво зростають. Зимова комуналка може віднімати суттєву частину бюджету, проте є змога заощадити кошти. Деяким категоріям громадян надають підтримку у вигляді знижки на оплату послуг ЖКГ. Компенсаці...
Після болісного розриву стосунків, смерті близької людини чи сильного розчарування людина може відчувати стискання у грудях, нестачу повітря, прискорене серцебиття та навіть справжній фізичний біль. Хоча вислів «розбите серце» зазвичай сприймають як ме...
