Буде штраф? Чи можна на своєму подвір’ї, городі спалювати гілки, рослинність, сміття

З потеплінням частішають випадки займань через необережне поводження з вогнем, зокрема під час спалювання сухостою та гілок. Порушення встановлених норм пожежної безпеки тягне за собою сувору відповідальність у вигляді багатотисячних штрафів. Представники ДСНС надали роз’яснення УНІАН щодо того, за яких обставин розведення вогнища вважається законним, у яких випадках дозволяється спалювати суху рослинність та які суми стягнень чекають на порушників цьогоріч, передають Патріоти України.

Чи можна палити гілки та сміття, суху траву, рослинність на подвір’ї: де і як дозволено розводити вогонь

Згідно з правилами пожежної безпеки, розводити багаття або використовувати відкритий вогонь дозволено лише на відстані не менше ніж 30 метрів від будь-яких будівель. Майданчик для вогнища необхідно ретельно підготувати: очистити до самого ґрунту та обкопати смугою чистої землі завширшки щонайменше 2,5 метра.

Рятувальники встановили чіткі дистанції до інших об’єктів:

• не менше 25 метрів від місць стоянки автомобілів;
• щонайменше 50 метрів від хвойного лісу;
• не менше 25 метрів від листяного лісу.

Готувати їжу на відкритому вогні дозволяється значно ближче до будинку — на відстані від 5 метрів, проте лише у спеціально облаштованих для цього місцях. Після завершення використання вогню категорично заборонено викидати незгасле вугілля.

Що стосується спалювання сухої трави, то це мають право робити виключно рятувальники під час гасіння пожеж в екосистемах. Для звичайних громадян випалювання сухостою в усіх інших випадках залишається під суворою забороною.

Використовувати сухі рослинні залишки дозволяється лише для конкретних побутових потреб:

• приготування страв у печах чи на мангалах,
• опалення осель дровами та брикетами
• або під час традиційних обрядів, як-от багаття на Івана Купала.

У таких ситуаціях місце та час розведення вогню необхідно попередньо узгодити з місцевою владою. Будь-які маніпуляції з вогнем суворо заборонені у вітряну погоду через високу загрозу займання. За дотриманням цих норм стежать екологічна інспекція, поліція та рятувальники ДСНС.

Винятки та заборони на спалювання рослинності

Випалювання сухої трави чи інших рослин дозволяється лише у виняткових випадках — під час гасіння пожеж у природних екосистемах, і робити це мають виключно професійні рятувальники. В усіх інших ситуаціях спалювання сухостою суворо заборонене.

Водночас існують окремі побутові ситуації, коли використання вогню для спалювання рослинних залишків допускається:

• для приготування їжі (у печі, на мангалі чи іншому обладнанні);
• для обігріву житла (дровами, хмизом або брикетами);
• під час проведення культурних обрядів (наприклад, традиційне багаття на Івана Купала).

У таких випадках необхідно заздалегідь узгодити місце і час розведення вогню з місцевою владою. Дотримання цих норм контролюють екологічна інспекція, рятувальники ДСНС, поліція, а також відповідні служби на місцях.

Що робити, якщо сусіди порушують правила

У разі конфлікту через спалювання сміття сусідами фахівці радять спершу спробувати домовитися мирно. Якщо це не діє, необхідно викликати поліцію для складання протоколу. Порушення обов’язково слід зафіксувати на фото або відео, вказавши точну адресу події.

При повторних випадках варто написати заяву дільничному поліцейському або звернутися до інспекції з благоустрою та місцевої влади. Ефективним методом є колективне звернення разом з іншими сусідами. Якщо ж полум’я загрожує будинкам чи іншим спорудам, слід негайно дзвонити за номером 101.

Розміри штрафів за порушення

За спалювання трави, листя чи інших рослинних залишків без дотримання правил передбачено такі штрафи:

• для громадян — від 3 060 до 6 120 гривень;
• для посадових осіб — від 15 300 до 21 420 гривень.

На територіях природно-заповідного фонду штрафи значно вищі:

• для людей — від 6 120 до 12 240 гривень;
• для посадовців — від 21 420 до 30 600 гривень.

Окремо передбачено відповідальність за загальне порушення правил пожежної безпеки — від 1 700 до 3 400 гривень для звичайних громадян та від 3 400 до 5 100 гривень для посадових осіб.