Був цікавий процес: Жриці культу в Стародавній Греції хімічно змінювали гриби, якими викликали галюцинації

Учені заявили про те, що жриці таємничого культу в Стародавній Греції та Римі могли використовувати високотоксичний гриб для створення психоделічних галюцинацій під час своїх ритуалів. Інші ж експерти вважають, що ймовірність цього існує, але дослідження не показує того, що так і відбувалося, повідомляє Live Science, передають Патріоти України.

Під час дослідження вчені провели експерименти зі знешкодження ріжків при збереженні їхніх галюциногенних властивостей. Ключовою особливістю дослідження є використання тільки простої технології, відомої в Стародавній Греції, де близько 3000 років тому зародився так званий Елевсинський культ містерій.

Ідея про те, що Елевсинські містерії були засновані на галюциногенних речовинах з ріжків, заперечується вченими. Теорія "психоделічного Елевсина" популярна з 1970-х років, але, як заявив Евангелос Дадіотіс, фармацевт з Афінського університету, у новому дослідженні вперше представили експериментальні докази.

"Головне питання полягало в тому, чи можна було реально переробити токсичні ріжки на щось психоактивне, але не смертельне, використовуючи методи, доступні в давнину. Ми використовували простий лужний розчин [гідроксид натрію], приготований з води і золи, — технологія, добре відома в стародавньому світі", — сказав він.

З деревної золи виходив лужний розчин, який з часом розщеплював токсичні білки ріжків, залишаючи при цьому нетоксичні побічні продукти, включаючи галюциногенну хімічну речовину — амід лізергінової кислоти (LSA). LSA хімічно схожий на діетиламід лізергінової кислоти — більш відомий як ЛСД — і може бути попередником цього наркотику, але він набагато менш ефективний.

Вчені вважають, що стародавні греки могли обробляти ріжки лугом, щоб приготувати нетоксичний психоделічний напій для Елевсинських містерій. Але те, що вони дійсно це робили, викликає сумніви в інших експертів.

Елевсинські містерії були найбільш шанованими таємними релігійними обрядами ініціації в Стародавній Греції і класичним "містерійним культом". Послідовники поклонялися богині родючості Деметрі та її доньці Персефоні, уособленню весни.

Згідно з давніми міфами, бог підземного світу Аїд викрав Персефону і зробив її своєю дружиною, і Деметра у своєму горі зробила світ безплідним. Але верховний бог Зевс уклав угоду, щоб Персефона могла повертатися щороку. Культ зародився в давньогрецькому місті Елевсині, звідки й пішла його назва. Але він став популярний по всій пізній Римській імперії. Деталі культу незрозумілі, — у цьому й полягала його суть, — але його посвячені збиралися в Елевсині щороку, щоб вшанувати Деметру та Персефону (також звану Корою) і "містерії", які вони розділяли і які були пов'язані із землеробством. Тому вважалося, що містерії мають божественне походження, і навіть римські імператори, як-от Август, ставали втаємниченими, відомими грецькою як "місти".

Ідея про те, що жриці Елевсинських містерій давали галюциногени втаємниченим, була висунута в книжці "Шлях до Елевсина: Розкриваючи таємницю містерій". Але, як зазначив Дадіотіс, головним запереченням проти цього була токсичність ріжків, що спричиняли судоми, гангрену та масове отруєння. До цього ніхто не демонстрував, що ріжки можна було зробити безпечними, обробивши їх лугом, який руйнує токсичні хімічні речовини, зберігаючи при цьому їхні психоактивні властивості.