Бився з окупантами: На Львівщині поховали відомого тележурналіста, який загинув на війні

У Трускавці на Львівщині поховали талановитого і перспективного тележурналіста, воїна Петра Цурукіна, котрий загинув у червні 2023 року у важких боях на Запорізькому напрямку, передають Патріоти України.

Дев`ять місяців знадобилося для того, щоб тіло героя повернулося до рідного міста. Це був надзвичайно складний, важкий та нестерпно довгий час очікування та надії для мами Петра, сестрички, друзів, колег, знайомих. Але невблаганна доля поставила крапку у короткому, але такому насиченому житті Петра Цурукіна, якому навіки 33 роки, йдеться у некролозі.

«Петро народився у Трускавці. Тут зростав, тут навчався, тут проявив свої таланти, які згодом з Божою допомогою плекав та розвивав. Закінчив Національний Авіаційний Університет в Києві та Чернівецький Національний університет імені Юрія Федьковича, здобув фах „Журналістика“ та „Менеджмент організацій“. Господь відміряв йому неповних 33 роки, так що загинув наш Петрусь, як його сердечно називали у Трускавці родина та близькі друзі, у віці Ісуса Христа. З них десять років працював журналістом у Києві — з 2012 по 2022. Оскільки був всесторонньо обдарованим, то досягав вершин на різних посадах — сценариста, режисера, ведучого, редактора, а зрештою і шеф-редактора всеукраїнського телеканалу СТБ. А ще ж були особисті творчі досягнення в Інтернеті, на Ютюбі, в соцмережах. Створив ряд розважальних і соціальних проєктів, залишив по собі глибокий слід в українській тележурналістиці».

Восени 2022 року Петро поміняв мікрофон на автомат, телевізійну тусовку на суворі армійські будні. «Але надіявся, що після закінчення війни та нашої перемоги повернеться до тележурналістики й телебачення загалом, — йдеться у некролозі. - Навіть псевдо взяв собі „СТБ“ — саме так його називали побратими. Та не судилося. Ворожа куля обірвала молоде, сповнене сил, енергії та надій життя Петра. Вже не скаже він в ефірі жодного нового слова, вже не посміхнеться такою життєствердною посмішкою, вже не реалізує своїх планів, яких у нього було ой як багато. При труні Петра, як і на могилах тисяч молодих воїнів та невинно закатованих цивільних жертв війни, і зринають слова та фрази: „Помста“, „Надія на кару Божу для московії“, „Не пробачимо“».