Як і багато важливих відкриттів, і це сталося випадково. Студентка археології Алена Сламова відмивала від землі кістки, викопані на розкопках ранньослов’янського поселення на півдні Моравії, регіону на сході Чехії, – і помітила на одному з уламків незвичні подряпини, й вирішила порадитися з колегами. І те, що вона помітила, виявилося не тільки випадковим, а й вкрай важливим, зазначають Патріоти України.
Це відкриття, зроблене 2017 року, призвело до трьох років ретельних досліджень – які завершилися нині науковою працею, що поновила історичні суперечки і пролила нове світло на мало знаний період минулого Європи.
«Це було для нас повною несподіванкою», – сказав Їржі Махачек, директор Інституту археології і музеології при Філософському факультеті Масарикового університету в Брні, головному місті Моравії. Махачек також очолив міжнародну групу вчених, яка досліджувала унікальну знахідку, виявлену в місцевості Лани біля міста Бржецлава, і підготувала про неї доповідь, що може змінити історію.
Бо, каже він, як з’ясувалося, «подряпини», які помітила студентка на уламку ребра бика, виявилися знаками германського рунічного письма – а їх ніхто не сподівався побачити в ранньослов’янському поселенні.
Здавна-бо вважалося, що слов’яни здобули систему письма тільки в 9-му столітті, коли вони почали використовувати глаголицю – абетку, запроваджену християнськими місіонерами Костянтином-Кирилом і Мефодієм. Але це сталося лише приблизно через три століття після того, як був зроблений напис на кістці з Ланів, яку за допомогою генетичного і радіовуглецевого аналізу датували часом близько 600 року нашої доби.
Думка про те, що слов’яни навчилися писати раніше, ніж до них прибули візантійські проповідники в часи Великоморавської імперії – західнослов’янської держави, що охоплювала значні території Центральної Європи і проіснувала менш ніж століття, протягом більшої частини 9-го й на самому початку 10-го, – давно є предметом суперечок.
Іще в 19-му столітті дехто з видатних слов’янських учених висував ідею, що слов’яни отримали певний рівень письменності ще в дохристиянську добу.
Однією з головних підвалин для їхніх аргументів був текст болгарського ченця і вченого, відомого як чорноризець Храбр: у його творі «Про письмена», написаному незадовго до 900 року, згадана система письма давніх слов’ян, яку він назвав «черти (тобто риси – ред.) і різи».
І хоча дехто вважав твердження Храбра реальним, із часом ця думка втратила підтримку: адже ніяких фізичних доказів, які могли б підтвердити її, так і не з’явилося.
І от тепер кістка з Ланів може все це змінити.
«Наша знахідка – перша майже за 200 років дискусій, яка наводить на думку про можливість, що ранні слов’яни мали якесь письмо», – каже Махачек.
Але в усьому цьому є одна заковика. Адже досі цей рунічний алфавіт, відомий як старший футарк, яким зроблений напис із Ланів, пов’язували тільки з германськими племенами.
І те, яким чином ті ранні слов’яни перебрали абетку чужинців, становить дратівне питання щодо так званого «великого переселення» слов’янських народів, що з’явилися в цій частині Європи в великих кількостях десь у 6-му столітті.
Найпоширеніший погляд на цей процес полягає в тому, що слов’яни рухалися на захід у цю частину Європи після того, як її звільнили германські племена, які, в свою чергу, після занепаду Римської імперії рушили на південь. Але деталі цього процесу, який відбувся за відносно короткий період у 100 чи 150 років, так і не були пояснені задовільним чином.
«Слов’янізація Європи – це справді ще трохи таємниця, – каже Махачек. – І теорію, яка говорить про міграцію мас людей, не так просто продемонструвати науковим чином… Наше відкриття стане лише невеликим елементом цієї дискусії».
Або ж ця кістка з рунами може свідчити, що частина германців могла залишитися і врешті відіграти свою роль у формуванні окремих слов’янських етнічних груп, майбутніх слов’янських народів.
«Із самого початку, з другої половини 6-го століття, обидві ці групи людей були значно ближчі чи ближче пов’язані, ніж ми вважали і ніж свідчили археологічні знахідки досі, – каже Махачек. – І можливо, що якась частина германського народу взяла участь у цьому процесі – в етногенезі цих слов’ян».
Як часто стається з важливими археологічними відкриттями, кістка з Ланів може пролити світло на давні історичні таємниці, – але й порушує питання, які можуть відкрити нові захопливі можливості для досліджень.
Одна з цікавих загадок, які постали перед ученими, – в тому, щоб з’ясувати, чому германське письмо опинилося в слов’янському середовищі. Як каже Махачек, є два можливі пояснення того, як могла статися ця рання форма культурного запозичення.
На жаль, на цей час кістка з Ланів – єдиний фізичний доказ наявності письма в середовищі давніх слов’ян. І тим часом іще зарано впевнено висувати ідеї про те, яку роль це письмо відігравало в слов’янському суспільстві, яке лише зароджувалося.
Роберт Недома, фахівець у порівняльному літературознавстві і мовознавстві з Університету Відня, твердо визначив напис із Ланів як старший футарк – це найдавніша відома система рунічного письма, яким користувалися германомовні мешканці Центральної Європи з 2-го до 7-го століть. (Її назвали за першими літерами цієї абетки – f u th a r k, або ж ᚠᚢᚦᚨᚱᚲ – ред.)
Ця давня абетка складалася з 24 літер. На уламку ребра бика з Ланів – шість із останніх літер цієї абетки: ᛏ ᛒ ᛖ ᛗ ᛞ ᛟ.
І Недома вважає, що первісно на ребрі міг бути написаний весь алфавіт, і що це могла бути «навчальна вправа» – враховуючи, що напис містить очевидні помилки.
«Особа, що вирізьбила ці шість рун, пропустила дві з восьми останніх у старшому футарку, – каже він. – Двох літер бракує (ᛚ і ᛜ – вони мали бути четвертою і третьою з кінця – ред.). Тому я думаю, що це була вправа в письмі, яка передала останню частину старшого футарка трохи неправильно».
Відомо, що германські племена використовували старший футарк для магічних і релігійних потреб. Але наразі неможливо впевнено сказати, чи його роль була схожою й у ранніх слов’ян – поки не будуть знайдені інші приклади їхніх ранніх написів.
І це також порушує питання про те, чому досі не знайдені інші зразки ранніх спроб слов’ян у письмі.
Тож цілком можливо, що органічні матеріали, які слов’яни використовували для письма, вже не існують – вони розклалися з часом. Відкриття ж кістки з Ланів може прокласти шлях до ще захопливіших знахідок на розкопках слов’янських об’єктів, особливо тепер, коли дослідники краще знають, що шукати.
«Нікого не цікавило шукати написи на цих кістках, бо ми й думки не мали, що там може бути щось таке, – каже Махачек. – Тож, може, зараз, після цієї першої знахідки, ми й інші колеги-археологи будемо намагатися знайти більше. Ми маємо багато кісток із таких поселень. Це цілком нормальні відходи звичного життя, як у нас зараз сміття в кухні… Цих тваринних кісток тисячі, і на деяких теж можуть бути написи».
Іноді ця таємнича доба європейської історії ставала ґрунтом для виникнення спрощених і шовіністичних міфів про походження народів, які створювали проблеми в минулому. Деякі зі знаків футарка використали в нацистському Третьому райху як символи «тевтонської зверхності».
І нинішні дослідження в Ланах можуть до якоїсь міри «відкрити трохи наш розум, щоб ми могли подумати про нашу спільну історію й культуру», вважає Махачек.
Як каже Махачек, Грантове агентство Чехії надало його команді фінансування, щоб продовжити розкопки в Ланах і на інших об’єктах іще протягом п’яти років. І він сподівається, що ці археологічні дослідження, поєднані з елементами культурної, лінгвістичної й генетичної антропології, допоможуть «змалювати дуже складний і глибокий погляд на цю давню історію і ці процеси творення етносів і соціальних груп».
В Україні під час перевірок (інвентаризації) пенсійних справ можуть знизити розмір виплат. Наприклад, Пенсійний фонд може встановити, що частина зарплати або стажу для обчислення пенсії була врахована безпідставно. Про це пише видання "На пенсії", пер...
В Україні військовозобов’язані можуть оскаржити рішення військово-лікарської комісії про придатність до служби, якщо є невідповідність даних із попередніх медичних документів із актуальним обстеженням. Причинами для оскарження можуть бути формальні пом...