Чеські археологи розкопали сенсаційну знахідку: Писемність слов'ян виявилась набагато давнішою, ніж вважали до того

Культурна відмінність між ранніми слов’янами й германцями була далеко не така чітка, як вважали раніше. А писемність наші пращури могли мати ще за часів навали Аттіли, коли кочівники згуртували народи Сходу Європи для завоювання Римської імперії.

Як і багато важливих відкриттів, і це сталося випадково. Студентка археології Алена Сламова відмивала від землі кістки, викопані на розкопках ранньослов’янського поселення на півдні Моравії, регіону на сході Чехії, – і помітила на одному з уламків незвичні подряпини, й вирішила порадитися з колегами. І те, що вона помітила, виявилося не тільки випадковим, а й вкрай важливим, зазначають Патріоти України.

Це відкриття, зроблене 2017 року, призвело до трьох років ретельних досліджень – які завершилися нині науковою працею, що поновила історичні суперечки і пролила нове світло на мало знаний період минулого Європи.

«Це було для нас повною несподіванкою», – сказав Їржі Махачек, директор Інституту археології і музеології при Філософському факультеті Масарикового університету в Брні, головному місті Моравії. Махачек також очолив міжнародну групу вчених, яка досліджувала унікальну знахідку, виявлену в місцевості Лани біля міста Бржецлава, і підготувала про неї доповідь, що може змінити історію.

Бо, каже він, як з’ясувалося, «подряпини», які помітила студентка на уламку ребра бика, виявилися знаками германського рунічного письма – а їх ніхто не сподівався побачити в ранньослов’янському поселенні.

Здавна-бо вважалося, що слов’яни здобули систему письма тільки в 9-му столітті, коли вони почали використовувати глаголицю – абетку, запроваджену християнськими місіонерами Костянтином-Кирилом і Мефодієм. Але це сталося лише приблизно через три століття після того, як був зроблений напис на кістці з Ланів, яку за допомогою генетичного і радіовуглецевого аналізу датували часом близько 600 року нашої доби.

Стара суперечка

Думка про те, що слов’яни навчилися писати раніше, ніж до них прибули візантійські проповідники в часи Великоморавської імперії – західнослов’янської держави, що охоплювала значні території Центральної Європи і проіснувала менш ніж століття, протягом більшої частини 9-го й на самому початку 10-го, – давно є предметом суперечок.

Іще в 19-му столітті дехто з видатних слов’янських учених висував ідею, що слов’яни отримали певний рівень письменності ще в дохристиянську добу.

Однією з головних підвалин для їхніх аргументів був текст болгарського ченця і вченого, відомого як чорноризець Храбр: у його творі «Про письмена», написаному незадовго до 900 року, згадана система письма давніх слов’ян, яку він назвав «черти (тобто риси – ред.) і різи».

  • Прѣжде ѹбо словѣне не имѣхѫ писменъ · нѫ чрътами и рѣзами чьтѣхѫ и гатаахѫ погани сѫще · кръстивше же сѧ · римьсками и гръчьскыми писмены · нѫждаахѫ сѧ словѣнскы рѣчь безъ устроениа... Потомже чл҃колюбецъ б҃ъ... посла имь ст҃го Кѡнстантина философа · нарицаемаго Кирила · мѫжа праведна и истинна · и сътвори имъ · л҃ писмена и осмь · ѡва убѡ по чинѹ Гръчьскъıхь писменъ · ѡва же по словѣнъстѣи рѣчи

І хоча дехто вважав твердження Храбра реальним, із часом ця думка втратила підтримку: адже ніяких фізичних доказів, які могли б підтвердити її, так і не з’явилося.

І от тепер кістка з Ланів може все це змінити.

«Наша знахідка – перша майже за 200 років дискусій, яка наводить на думку про можливість, що ранні слов’яни мали якесь письмо», – каже Махачек.

Але в усьому цьому є одна заковика. Адже досі цей рунічний алфавіт, відомий як старший футарк, яким зроблений напис із Ланів, пов’язували тільки з германськими племенами.

І те, яким чином ті ранні слов’яни перебрали абетку чужинців, становить дратівне питання щодо так званого «великого переселення» слов’янських народів, що з’явилися в цій частині Європи в великих кількостях десь у 6-му столітті.

Найпоширеніший погляд на цей процес полягає в тому, що слов’яни рухалися на захід у цю частину Європи після того, як її звільнили германські племена, які, в свою чергу, після занепаду Римської імперії рушили на південь. Але деталі цього процесу, який відбувся за відносно короткий період у 100 чи 150 років, так і не були пояснені задовільним чином.

«Слов’янізація Європи – це справді ще трохи таємниця, – каже Махачек. – І теорію, яка говорить про міграцію мас людей, не так просто продемонструвати науковим чином… Наше відкриття стане лише невеликим елементом цієї дискусії».

Професор Їржі Махачек на розкопках у Ланах
Одне з можливих пояснень знахідки з Ланів полягає в тому, що культурна відмінність між ранніми слов’янами й германцями була далеко не така чітка, як вважали раніше.

Або ж ця кістка з рунами може свідчити, що частина германців могла залишитися і врешті відіграти свою роль у формуванні окремих слов’янських етнічних груп, майбутніх слов’янських народів.

«Із самого початку, з другої половини 6-го століття, обидві ці групи людей були значно ближчі чи ближче пов’язані, ніж ми вважали і ніж свідчили археологічні знахідки досі, – каже Махачек. – І можливо, що якась частина германського народу взяла участь у цьому процесі – в етногенезі цих слов’ян».

Нові можливості для досліджень

Як часто стається з важливими археологічними відкриттями, кістка з Ланів може пролити світло на давні історичні таємниці, – але й порушує питання, які можуть відкрити нові захопливі можливості для досліджень.

Одна з цікавих загадок, які постали перед ученими, – в тому, щоб з’ясувати, чому германське письмо опинилося в слов’янському середовищі. Як каже Махачек, є два можливі пояснення того, як могла статися ця рання форма культурного запозичення.

На розкопках у Ланах
«Людина, яка зробила цей напис, могла бути германського походження, але жити серед слов’ян, – каже він, згадуючи про історичні документи тих часів, у яких ідеться про таких собі германських «емігрантів» серед слов’янських народів, і це дає можливість розглядати цю теорію як правдиву. – А інша можливість – що його зробили слов’яни, які навчилися цього письма в германців».

На жаль, на цей час кістка з Ланів – єдиний фізичний доказ наявності письма в середовищі давніх слов’ян. І тим часом іще зарано впевнено висувати ідеї про те, яку роль це письмо відігравало в слов’янському суспільстві, яке лише зароджувалося.

Роберт Недома, фахівець у порівняльному літературознавстві і мовознавстві з Університету Відня, твердо визначив напис із Ланів як старший футарк – це найдавніша відома система рунічного письма, яким користувалися германомовні мешканці Центральної Європи з 2-го до 7-го століть. (Її назвали за першими літерами цієї абетки – f u th a r k, або ж ᚠᚢᚦᚨᚱᚲ – ред.)

Ця давня абетка складалася з 24 літер. На уламку ребра бика з Ланів – шість із останніх літер цієї абетки: ᛏ ᛒ ᛖ ᛗ ᛞ ᛟ.

І Недома вважає, що первісно на ребрі міг бути написаний весь алфавіт, і що це могла бути «навчальна вправа» – враховуючи, що напис містить очевидні помилки.

«Особа, що вирізьбила ці шість рун, пропустила дві з восьми останніх у старшому футарку, – каже він. – Двох літер бракує (ᛚ і ᛜ – вони мали бути четвертою і третьою з кінця – ред.). Тому я думаю, що це була вправа в письмі, яка передала останню частину старшого футарка трохи неправильно».

Нові захопливі відкриття?

Відомо, що германські племена використовували старший футарк для магічних і релігійних потреб. Але наразі неможливо впевнено сказати, чи його роль була схожою й у ранніх слов’ян – поки не будуть знайдені інші приклади їхніх ранніх написів.

І це також порушує питання про те, чому досі не знайдені інші зразки ранніх спроб слов’ян у письмі.

На розкопках у Ланах
«Можливе пояснення в тому, що в місцях розселення германців руни зазвичай різьбили на металевих об’єктах: фібулах та інших прикрасах, зброї й так далі, – а також на камені, – каже Махачек. – Але на слов’янських територіях матеріальна культура була значно простіша. Поховання були в вигляді кремації – без ніяких прикрас, зброї тощо, тільки кілька обгорілих кісток, черепки й так далі. Ми не маємо носія, на якому можна б знайти таке письмо. Якби слов’яни використовували його і воно було більш поширеним у їхньому суспільстві, його різьбили б на дереві чи корі або на кістках».

Тож цілком можливо, що органічні матеріали, які слов’яни використовували для письма, вже не існують – вони розклалися з часом. Відкриття ж кістки з Ланів може прокласти шлях до ще захопливіших знахідок на розкопках слов’янських об’єктів, особливо тепер, коли дослідники краще знають, що шукати.

«Нікого не цікавило шукати написи на цих кістках, бо ми й думки не мали, що там може бути щось таке, – каже Махачек. – Тож, може, зараз, після цієї першої знахідки, ми й інші колеги-археологи будемо намагатися знайти більше. Ми маємо багато кісток із таких поселень. Це цілком нормальні відходи звичного життя, як у нас зараз сміття в кухні… Цих тваринних кісток тисячі, і на деяких теж можуть бути написи».

Іноді ця таємнича доба європейської історії ставала ґрунтом для виникнення спрощених і шовіністичних міфів про походження народів, які створювали проблеми в минулому. Деякі зі знаків футарка використали в нацистському Третьому райху як символи «тевтонської зверхності».

І нинішні дослідження в Ланах можуть до якоїсь міри «відкрити трохи наш розум, щоб ми могли подумати про нашу спільну історію й культуру», вважає Махачек.

На розкопках у Ланах
«Цією таємничістю рун справді зловживали в недавній історії – в Німеччині нацисти, й так далі, – каже він. – Це дуже сумна історія, але зараз, може, ми зможемо показати, що це письмо і ці руни могли бути значно більш звичними серед різних груп і різних народів. І, можливо, вони не пов’язані тільки з германською міфологією й германською історією, а можуть бути елементом спільної спадщини народів Центральної Європи загалом».

Як каже Махачек, Грантове агентство Чехії надало його команді фінансування, щоб продовжити розкопки в Ланах і на інших об’єктах іще протягом п’яти років. І він сподівається, що ці археологічні дослідження, поєднані з елементами культурної, лінгвістичної й генетичної антропології, допоможуть «змалювати дуже складний і глибокий погляд на цю давню історію і ці процеси творення етносів і соціальних груп».

Біженці будуть під ковпаком? Україна починає обмін інформацією про рахунки з сотнею країн

четвер, 28 березень 2024, 11:30

У вересні 2024 року між Україною та іншими державами відбудеться перший автоматичний обмін інформацією щодо фінансових рахунків за міжнародним стандартом звітності CRS (Common Reporting Standart), передають Патріоти України. Його запроваджено після ух...

Раніше був на фронті: У Волинському ТЦК розповіли про стан військового, якого ножем поранив цивільний

четвер, 28 березень 2024, 10:56

Працівник ТЦК та СП, якого у Нововолинську під час виконання службових обов'язків вдарив ножем місцевий житель, раніше воював. Про це повідомили на сторінці Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, передають ...