Чітка дата: Суперкомп’ютер вирахував рік, коли закінчиться життя на Землі

Життя на Землі має межу, і суперкомп’ютери вже наблизили нас до розуміння цих часових рамок. Хоча мова йде про горизонти в мільярд років, важливо усвідомлювати: зміни вже почалися, передають Патріоти України.

Вчені з NASA спільно з японським Університетом Тохо створили одну з найдетальніших моделей майбутнього життя на Землі, використовуючи суперкомп’ютери нового покоління. Результати дослідження – не панічний сценарій із фантастичних стрічок, а науково обґрунтований прогноз: життя на нашій планеті має чітку "дату завершення".

За оцінками, планета загине приблизно у 1 000 002 021 році. Саме тоді, згідно з обчисленнями, Земля втратить здатність підтримувати життя в будь-якій відомій формі.

Причина – поступове, але неминуче посилення сонячного випромінювання. У майбутньому активність Сонця зросте настільки, що температура на поверхні Землі стане несумісною навіть з існуванням мікроорганізмів.

Дослідження показало: ключову роль у знищенні умов для життя відіграватиме не зіткнення з астероїдом і не ядерна катастрофа, а природна еволюція Сонця. Протягом наступних мільярдів років його енерговикид зростатиме, викликаючи зміни у складі атмосфери, зокрема – зменшення концентрації кисню та підвищення глобальних температур.

Однак повне зникнення життя не буде миттєвим. Згідно з моделями, процес триватиме поступово: рівень кисню знижуватиметься, клімат ставатиме екстремальним, парниковий ефект – незворотним. Врешті планета втратить біологічну стабільність.

Хоча прогноз стосується дуже віддаленого майбутнього, окремі тривожні ознаки проявляються вже зараз. Останні роки позначені зростанням сонячної активності – фіксуються найпотужніші за кілька десятиліть магнітні бурі, які впливають на магнітосферу Землі та атмосферний баланс.

Додатковий тиск створює й антропогенний фактор. Глобальне потепління, танення льодовиків, деградація екосистем – ці явища прискорюються, і, на думку вчених, можуть зробити частину планети непридатною для життя задовго до природного кінця.

Попри довгий часовий горизонт, науковці наголошують на необхідності стратегічного мислення вже сьогодні. Обговорюються технологічні способи продовження життєздатності Землі – створення герметичних екосистем, контрольованих кліматичних зон, автономних куполів.

Паралельно активізуються зусилля з підготовки до міграції за межі Землі. Довгострокові програми колонізації інших планет, зокрема Марса, перебувають у стадії дослідження та випробувань.