Чому не існує гір висотою 20 кілометрів - усе вирішує одна сила

Більшість найвищих гір світу утворилися внаслідок зіткнення літосферних плит. Саме так виникли Гімалаї, де розташований Еверест. Під час руху плит земна кора стискається, згинається та піднімається, утворюючи величезні гірські масиви.

Однак існує природна межа, яку гори не можуть подолати. Головною причиною є земна гравітація. Що вищою стає гора, то сильніше її маса тисне на породи біля основи. У певний момент цей тиск перевищує межу міцності гірських порід, і вони починають руйнуватися.

Фактично саме міцність порід визначає максимальну можливу висоту гір на Землі. Навіть якщо під час потужних геологічних катаклізмів вершини тимчасово ставали вищими, вони не могли довго зберігати таку висоту. З часом основа руйнувалася, а гора поступово ставала нижчою.

Існує й інший механізм руйнування. Деякі гори утворюються завдяки підйому гарячих рідин або магматичних мас із глибин планети. Коли тиск під ними зменшується, утворені структури можуть втрачати стійкість і буквально обвалюватися під власною вагою.

Одним із прикладів такого процесу є Кондерські гори. Вважається, що спочатку тут сформувався величезний купол із гірських порід. Після зниження внутрішнього тиску конструкція не витримала навантаження та зруйнувалася, утворивши характерну кільцеподібну форму.

Додатковим підтвердженням такого походження є значні поклади платини, виявлені в районі формації. Вчені вважають, що дорогоцінні метали були винесені до поверхні разом із речовинами, які піднімалися з надр Землі.

Таким чином, навіть найпотужніші геологічні процеси стикаються з природними обмеженнями. Саме поєднання сили тяжіння та міцності гірських порід не дозволяє на Землі існувати горам, які були б значно вищими за сучасний Еверест.