Чи справді поховання єгипетських фараонів оберігають смертоносні прокляття. Історія дослідження містичної загадки

Гробниця Тутанхамона – не лише одна з найбільш визначних археологічних знахідок 20-го століття. Це ще й чергове джерело міфів та псевдоархеологічних теорій, до яких належить так зване "Прокляття фараона".

Про нього, зокрема, заговорили після загадкової смерті лорда Карнарвона – спонсора експедиції з пошуку Тутанхамана. Анистократ помер лише через кілька місяців після входу в гробницю, нагадує IFLScience. Також протягом року начебто померло ще кілька членів експедиції.

Натомість її керівник Говард Картер, наприклад, прожив ще 17 років після відвідин місця останнього спочинку єгипетського правителя.

Що стосується Карнарвона, то британський аристократ впродовж багатьох років страждав від постійних легеневих інфекцій після того, як травмувався в автомобільній аварії у 1903 році. Дослідник помер від зараження крові внаслідок інфекції, що передається комарами, у травні 1923 року.

При цьому Карнарвон цілком міг накликати прокляття на себе через діловий бік справи. Щоб профінансувати знамениту експедицію, лорд продав ексклюзивні права на інформацію про хід справи лондонській Times, надаючи подробні звіти про розкриття місця спочинку Тутанхамона і дослідження його мумії.

Увесь світ був захоплений історією, що потрапила в Times. Інші видання відчайдушно намагалися роздобути бодай щось для публікації й почали вигадувати легенди. Після смерті Карнарвона журналісти взялись за написання спекулятивних історій.

Девід Сільверман, куратор всесвітньо відомої виставки Тутанхамона в Пенсійському музеї, писав у 1987 році, що багато репортерів того часу навмисно неправильно витлумачили написи на гробниці, щоб натякати на існування прокляття. Одне джерело, наприклад, стверджувало, що в уривку було написано: "Я вб’ю кожного, хто переступить цей поріг священних околиць королівського короля, який живе вічно", хоча насправді такого повідомлення ніхто ніколи не бачив.

Інший помилково переклав вирізьблений на гробниці фрагмент єгипетської Книги мертвих: "Тих, хто увійде в цю священну гробницю, швидко відвідають крила смерті".

Однак, хоча поблизу тіла Тутанхатона немає прокляття, щось подібне іноді писали на інших давньоєгипетських гробницях. Один відомий приклад попереджає, що "ті, хто розбиває цю гробницю, помруть від хвороби, яку не зможе діагностувати жоден лікар", хоча незрозуміло, на чиїй могилі була написана ця погроза.

Загалом прокляття були викарбувані лише на гробницях приватних осіб. Єгипетські царі вже були захищені серією заклинань, відомих як Тексти Пірамід, і тому не мали потреби в додатковому захисті у вигляді банального прокляття.

Незважаючи на відсутність справжніх прокльонів у гробницях фараонів, надмірно завзяті спостерігачі неодноразово шукали причини вважати, що турбування стародавнього царя може мати смертельні наслідки. Дехто навіть припускає, що єгиптяни ховали ядерні відходи в "сховищах" під деякими гробницями, що призвело до фатальних ускладнень для здоров’я археологів через радіацію.

Не дивлячись на безглузді припущення, деякі дослідження показали, що стародавні гробниці можуть містити потенційно шкідливі гриби, цвіль або мікроби, що несуть чималу шкоду дослідникам, коли потрапляють в дихальні шляхи. Для людей зі слабким здоров'ям така напасть може стати фатальною.

Однак наразі немає жодних ознак того, що будь-який єгиптолог коли-небудь був уражений саме таким патогеном. Варто відзначити, що смертоносні пори, мікроби та віруси могли століття і навіть тисячоліття благополучно виживати у поховальних камерах єгипетських царів, якщо там був створений відповідний мікроклімат. І могли загинути в лічені дні, коли сухе та жарке повітря пустелі увірвалось в ізольоване до того приміщення.