Демобілізації в Україні не буде: Нардеп-слуга пояснив, чому парламент "поховав" цю ідею і посміявся над колегами, хто вимагає дотриматись обіцянок

Парламент відмовився від ідеї демобілізації військовослужбовців, адже на цьому наполягало безпосередньо військове керівництво України. Про це розповів член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки "Слуга народу" Олександр Федієнко в інтерв'ю Telegraf.

15 квітня народні депутати Юлія Яцик та Анна Скороход зареєстрували законопроєкт "Про внесення змін про військовий обов'язок та військову службу щодо проведення демобілізації". Однак, за словами Федієнка, зараз він не бачить механізмів для реалізації демобілізації.

"Я думаю, що Юлія Яцик і Анна Скороход частіше бувають на фронті, ніж я. Можливо, їм видніше, як відбуваються військові дії, й вони розуміють, як вести війну? Можливо, вони колись замінять собою головнокомандувача?, - іронізує слуга Зеленського над тим, що протягом півроку вважалось вирішеним і схвалено у першому читанні.

Спочатку комітет відхилив правку про демобілізацію після 36 місяців служби без додаткових рішень Ставки. Потім начебто підтримав поправку про демобілізацію за рішенням президента. Але врешті-решт ця норма була вилучена з закону.

Як пояснив Федієнко, командувач Сухопутних військ генерал Олександр Сирський через прем'єр-міністра офіційно звернувся до парламенту і пояснив, чому демобілізацію зараз фізично і технічно неможливо провести. Комітет, до складу якого входять представники всіх політичних сил, одностайно погодився з цими аргументами.

"Це була закрита нарада і я не можу розголошувати всю інформацію. Але комітет — представники всіх політичних сил — одностайно погодились", - запевняє Федієнко.

За словами депутата, військове керівництво переконало парламентарів, що правка про демобілізацію не мала шансів на існування в законі. Адже горизонт завершення війни наразі невідомий. У ГУР озвучують, що припинення активної фази війни можливе десь у середині 2025 року, але ніхто не може дати гарантій.

"Якби ми розуміли горизонт завершення війни — це одна історія. В ГУР озвучують, що припинення активної фази війни можливе десь у середині 2025 року. А чому не 2026-го чи 2030 року? Тому що цього ніхто не знає. А військове керівництво повинно планувати на мінімум рік-два. Для цього потрібні сили та засоби. Сили – це люди, засоби – це військова технічна допомога або те, що виробляє ОПК", - зауважив нардеп.

"Особисто я зараз не бачу механізмів щодо демобілізації. А популізм в цей час є неприпустимим", - патетично наголосив слуга Федієнко, одним махом спитавши всю передісторію питання, наче то з самого початку був абсурд та дикий популізм.

Слуга Зеленського не став розповідати, чому ветеранів на фронті на третьому році війни не можуть замінити 250-300 тисяч новобранців при 5-мільйонному резерві. Чому на одного нашого бійця на передовій наразі припадає 7-10 загарбників. Адже саме тому врешті-решт головнокомандувачу Сирському довелося ініціювати дуже непопулярне рішення про призупинку розгляду законодавчих норм про демобілізацію. В той час як політичне керівництво держави, котре і мало брати на себе відповідальність за це рішення, де-факто сховалися за спинами Сирського та Умерова.

Хоча політична воля саме верховного головнокомандувача, голови держави та гаранта Конституції є вирішальним чинником успіху мобілізації підкріплень на фронт та її своєчасність. Однак вживати непопулярних заходів для порятунку держави не поспішали. Адже президентський рейтинг міг ще більше просісти.

Тепер слуги Зеленського на "блакитному оку" хором "співають" про абсурд і невігластво тих, хто наполягає на запровадженні закону про демобілізацію. Суспільство має отримати чіткий сигнал, що війна для фронтовиків це не білет в один кінець. Що свіжі вояки прийдуть їм на заміну через 3, чи 4, чи 5 років. Тоді і призов новобранців ітиме набагато легше.

Адже цинізм "слуг", які самі не тягнули лямку солдатських поневірянь, шкодить суспільству гірше ніж ворожа пропаганда: безуглі, маляри, федієнки тощо сміють пропонувати суспільству те, чого ніколи не брали на себе і від чого бережуть своїх близьких.

Спеціально для ПУ, Лесь Лвсовик