В Одесі мають намір перейменувати десятки вулиць у рамках декомунізації. Серед них вулиця контрадмірала Луніна, яку перейменують на честь командира 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу Віталія Гуляєва, який загинув 2022 року.

Також вулиця Леваневського отримає назву "Січових стрільців", а вулицю Льва Толстого перейменують на честь режисерки Кіри Муратової. Вулиці Паустовського — назвуть на честь 28-ї бригади, Пушкінську перейменують на Італійську (її історична назва), а площу Толбухіна — на Трибуни героїв.

За словами голови Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера, місту випав історичний шанс відірватися від імперських наративів і бути сучасним культурно незалежним українським містом, а не жити минулим.

"У нинішніх реаліях в українському місті не місце вулицям на честь людей, які отримували з рук Путіна медалі або співпрацювали з КДБ, або оспівували радянський союз з імперією", — написав Кіпер.

Однак деякі пропозиції місцевої влади викликали спротив у одеситів. Так, наприклад, пропонується перейменувати бульвар, названий на честь сатирика Михайла Жванецького, на бульвар Військово-морських сил, вулицю Ільфа і Петрова — на честь сім'ї одеського пекаря Юрія Глодана, яка загинула у квітні 2022 року через ракетний удар РФ, а вулицю Бабеля — на вулицю Дмитра Іванова.

Міський голова Одеси Геннадій Труханов уже оприлюднив результати голосування підписників його телеграм-каналу щодо перейменування вулиць Одеси. Голоси поділилися порівну, хоча Труханов вважає, що голоси "за" перейменування були накручені. Проте, за результатами онлайн-голосування, проти перейменування вулиць Одеси віддано 95 278 голосів, за — 93 641 голос. Різниця між двома варіантами відповідей становить 1603 голоси.

Чим завинили Жванецький та Ільф і Петров

Поки одні одесити виступають проти перейменування бульвару, називаючи сатирика Михайла Жванецького почесним одеситом і символом міста, інші пояснюють, що він — пережиток радянського часу і людина, яка отримала нагороду з рук президента РФ Володимира Путіна.

"Він став росіянином і разом з орденом на нього лягла частка відповідальності за те, що творив і творить той Сколеновстан в Україні та світі. І від цього ордена він ніколи не відмовлявся. Тому вулиць його імені в Україні бути не повинно. Це морально неприйнятно. У геніїв теж є своя відповідальність", — написав український актор Дід Панас.

Експерт ринку праці Сергій Марченко також вважає, що у Жванецького був вибір — взяти орден з рук Путіна чи ні.

"Єдиний спосіб вижити для нас — збройний опір. То кого увічнити в назвах вулиць, якщо не ЗСУ?", — написав Сергій Марченко.

Схожу думку українці висловлюють і щодо Ільфа та Петрова.

"Ільф і Петров — дозволена ЧК опозиція. Цитувати "12 стільців" і "Золоте теля" абзацами було рисою совкової студентоти старших курсів часів застою. Так уже вийшло, що напавши на нас, Росія викликала відразу до багатьох культурних явищ, які вважалися "загальними". Серед них і бендеріада, і Висоцький, і Жванецький, і "Що? Де? Коли?" Перейменування в Одесі повністю підтримую", — написав користувач Facebook Андрій Зозуля.

А військовий експерт Олесандр Сурков додав, що йому неважливо, що Жванецький був проти СРСР, а Бабель загинув у сталінських таборах. Наступне покоління українців не повинно бачити їхні імена, бо це нагадування про Радянський Союз.

Перейменування в Одесі: варто брати приклад з європейських країн

Не всі українці згодні з декомунізацією, а дехто навіть вважає, що цей процес матиме негативні наслідки.

"Уже очевидний абсолютно недолугий і шкідницький підхід до "деколонізації", який полягає в тому, щоб поступово віддати Росії всю тему перемоги над нацизмом. Ми скоро прийдемо до того, що у Другій світовій війні українці воювали тільки в лавах УПА. А із захоплених міст нацисти самі пішли. Передумали просто! Що буде далі — цілком очевидно. На перших же виборах після війни буде відкат, новий виток скандалів і розбрату. Дуже схоже на чиюсь політичну заготовку, яка грає проти країни... Хтось явно заражений ідеєю загнати Україну у вузькі рамки "аграрної наднедодержави" без традицій і, відповідно, без майбутнього", — міркує у Facebook ексрадник міністра оборони України Олексій Копитько.

За словами політичного експерта Володимира Фесенка, перш ніж засуджувати діячів минулого і розділяти їх на "правильних" і "неправильних", варто звернути увагу на досвід інших країн.

"В Україні є вулиці Сікорського, у якого етнічне польське коріння. Він став відомим авіаконструктором у США, а не в Україні, а кар'єру почав будувати в царській Росії. Але ми ж не відмовляємося від нього. Хтось вважає, що якщо якийсь діяч не відповідає етнічній українській ідентичності, його потрібно скасувати. Але підхід цей неправильний. Як приклад — Ірландія втратила через британців у рази більше, ніж ми через росіян. Але вони не скасовують відомих у всьому світі ірландських письменників, які говорили англійською. Це європейський, мультикультурний підхід. Ірдандія почала відновлювати свою мову з нуля, бо вона була повністю знищена, але вони спокійно ставляться до англійської мови. Так само потрібно діяти і нам", — міркує Фесенко в бесіді з Фокусом.

Відмовлятися від Жванецького, Ільфа і Петрова, на думку експерта, — кидатися в крайнощі, коли потрібно знищити будь-яких недостатньо "правильних" діячів, пов'язаних з Одесою.

"Називати все на честь умовних Степанів Бандер або інших історичних діячів, які не мають прямого стосунку до Одеси, це ультранаціоналістичний підхід. І він контрпродуктивний. І навіть шкідливий. Тому що це відштовхне одеситів від української історії і розверне їх у бік Росії", — резюмує експерт.

Фокус раніше писав, що Геннадій Труханов розкритикував декомунізацію і деколонізацію вулиць, яку анонсувала обласна військова адміністрація Одеси.