Дещо може здивувати! Як у СРСР рятувалися від спеки

Літня спека для радянських громадян була звичним випробуванням. Не було кондиціонерів, сучасних вентиляторів і сонцезахисних систем, тому охолоджувати житло й себе доводилося підручними способами, передають Патріоти України.

Міста швидко нагрівалися, асфальт розжарювався, громадський транспорт перетворювався на задушливу пастку. Люди шукали порятунку у воді, тіні, холодних напоях і найпростіших домашніх хитрощах. OBOZ.UA розповідає, як радянські люди рятувалися від спеки.

Морозиво, газована вода і квас

Справжньою літньою радістю в СРСР було морозиво. Пломбір, ескімо, вафельні стаканчики і ріжки швидко розкуповували в спекотні дні, а черги біля кіосків нікого не дивували. Для багатьох радянських дітей саме морозиво було головним символом літа. Воно коштувало відносно недорого й давало хоча б коротке відчуття прохолоди. Водночас якість продукції могла відрізнятися, адже дефіцит сировини й особливості виробництва не завжди дозволяли підтримувати стабільний рівень.

Не менш популярною була газована вода з автоматів. Її пили просто на вулиці, часто з багаторазових гранованих склянок, які стояли біля автомата. Склянки швидко ополіскувалися у спеціальному пристрої, але про ретельну гігієну в сучасному розумінні зазвичай не йшлося.

Окрема літня традиція – квас із жовтих бочок. Його продавали на розлив, і в спеку такі точки ставали дуже популярними. Холодний квас добре тамував спрагу, хоча умови зберігання й продажу не завжди відповідали нинішнім уявленням про безпеку.

Поливальні машини

Найважче влітку було мешканцям міст. Асфальт швидко нагрівався на сонці й довго тримав тепло, через що вулиці ставали ще задушливішими. Особливо це відчувалося у великих дворах, на широких проспектах і біля зупинок громадського транспорту.

Одним із найпомітніших символів літнього охолодження були поливальні машини. Вони зрошували дороги водою, трохи прибивали пил і на короткий час робили повітря свіжішим. Для дорослих це було полегшенням, а для дітей – майже розвагою. Діти часто вибігали назустріч воді, яку розбризкували машини, і сприймали це як несподіваний міський "дощ".

Купання у водоймах і фонтанах

Ще одним популярним способом охолодитися були водні процедури. Люди масово йшли до річок, ставків, озер і міських пляжів, навіть якщо умови там були далекими від ідеальних.

У спеку багато хто ігнорував попередження санітарних служб про небезпеку купання в неперевірених водоймах. Бажання швидко охолодитися часто перемагало обережність. Особливо це стосувалося дітей і підлітків, для яких будь-яка водойма могла перетворитися на літній басейн.

Міські фонтани також ставали неофіційним місцем порятунку від спеки. Формально купатися в них не дозволяли, але в особливо гарячі дні люди могли вмиватися, мочити руки, обличчя або навіть заходити у воду.

Газетні панамки, віяла й пляшки з льодом

Дефіцит товарів змушував радянських громадян бути винахідливими. Якщо не було нормального головного убору, його могли зробити з газети. Так з’являлися прості паперові панамки, які захищали голову від прямого сонця.

Газети взагалі були універсальною річчю в побуті. З них робили не лише тимчасові головні убори, а й віяла. У громадському транспорті, чергах, на роботі чи вдома такий саморобний віял міг стати єдиним способом хоч трохи освіжитися.

У квартирах використовували й інші прості методи. Наприклад, заморожували пляшки з водою або компотом, а потім ставили їх поруч із собою чи перед вентилятором. Повністю охолодити кімнату так було неможливо, але в невеликому просторі це могло дати короткочасне полегшення.

Фольга, газети й шпалери на вікнах

Щоб квартира не нагрівалася надто сильно, вікна намагалися захищати від сонця. Одним із найпоширеніших способів була фольга, яку кріпили на скло. Вона відбивала частину сонячних променів і допомагала зменшити нагрівання кімнати.

Якщо фольги не було, використовували газети, папір або навіть залишки шпалер. Вони не працювали так ефективно, але все одно створювали тінь і частково захищали приміщення від прямого сонця.