Середньовічні книги можуть зберігати не лише історичні тексти, а й біологічні сліди минулого. Дослідники виявили на пергаменті, виготовленому зі шкіри тварин, фрагменти ДНК вірусу віспи овець, передають Патріоти України.
Про відкриття пише Gizmodo. Науковці досліджували матеріали, які використовували для виготовлення книг у період приблизно з VIII до XIV століття.
Загалом їм вдалося виявити 21 геном вірусу віспи овець. Отримані результати разом з іншими археологічними зразками охопили період від приблизно 1700 року до н. е. до 1917 року. Це дозволило дослідникам простежити еволюцію вірусу приблизно за 3500 років.
Віспа овець — заразне вірусне захворювання, яке уражає овець і здатне швидко поширюватися серед тварин. Для давніх фермерських господарств подібні інфекції могли мати серйозні наслідки, адже від здоров’я поголів’я залежали вовна, м’ясо та молоко.
Дослідники вивчали пергамент, виготовлений зі шкіри овець, кіз і телят. Саме цей матеріал несподівано виявився своєрідним архівом давньої генетичної інформації.
«Можливо, архіви та бібліотеки по всьому світу також містять генетичні сліди спалахів хвороб тварин у минулому», — зазначив провідний автор дослідження Луї Л’От, аспірант Університетського коледжу Дубліна.
Таким чином, стародавні рукописи можуть бути джерелом інформації не лише для істориків і філологів. Їхній матеріал здатен зберігати сліди патогенів, що допомагають досліджувати історію захворювань задовго до появи сучасного епідеміологічного нагляду.
Метод, який використали дослідники, не передбачав пошкодження старовинних рукописів. Науковці акуратно терли поверхню пергаменту спеціальною гумкою, збираючи мікроскопічні частинки матеріалу.
Цей підхід дозволяє отримати біологічний матеріал без необхідності вирізати шматочки зі стародавніх документів.
Для середньовічних книг це особливо важливо. Виготовлення великих рукописів потребувало значної кількості шкіри — наприклад, для однієї Біблії могли використовувати десятки тварин.
У результаті дослідники отримали можливість аналізувати генетичний матеріал, який походив від значної кількості тварин, а не лише від одного археологічного зразка.
Щоб простежити еволюцію вірусу, вчені порівняли ДНК із пергаменту з іншими давніми та сучасними зразками. Серед них були зуби овець із найдавнішими відомими доказами віспи овець у Євразії.
Генетичний аналіз свідчить, що вірус міг відокремитися від споріднених захворювань ще в ранню бронзову добу — приблизно 3000 року до нашої ери.
Цей період збігається з розвитком контрольованого розведення овець. Великі стада, які утримувалися в обмеженому просторі, могли створювати сприятливі умови для поширення інфекцій та їхньої подальшої еволюції.
Сліди вірусу виявили не тільки на пергаменті з овечої шкіри, а й на матеріалах, виготовлених зі шкіри кіз і телят.
Дослідники поки не можуть однозначно встановити причину. Це могло бути пов’язано із зараженням інших видів тварин або забрудненням матеріалу на одному з етапів виготовлення пергаменту.
Генетичний аналіз також показав, що вірус віспи овець залишався надзвичайно стабільним протягом кількох тисячоліть.
За оцінкою авторів дослідження, це може свідчити про те, що ключові зміни, необхідні для адаптації вірусу до свого хазяїна, відбулися ще на ранніх етапах його еволюції.
Вивчення таких давніх геномів може допомогти науковцям краще зрозуміти походження та розвиток сучасних патогенів, а також те, чому деякі віруси протягом дуже тривалого часу зберігають відносно стабільний геном.
Мобільний та домашній інтернет в Україні продовжить дорожчати. Про це заявив президент Internet Invest Group Олександр Ольшанський, передають Патріоти України. За його словами, підвищення вартості послуг пов’язане з поточними умовами роботи телекомунік...
У Нідерландах дворічна дитина померла в результаті введення смертельної ін'єкції за рішенням лікарів та батьків, ставши першим випадком в історії, коли евтаназію провели у такому раньому віці. Про це повідомляє The Telegraph, передають Патріоти України...
