Допоміг сюжет знаменитого фантастичного фільму: Фізики наблизилися до розгадки подорожей у часі і підтвердили необгрунтованість логічного парадоксу при потраплянні в минуле

Культовий науково-фантастичний фільм Крістофера Нолана "Інтерстеллар" реалістично зобразив чорну діру, проте один сюжетний поворот все ж викликав скепсис у науковців. Йдеться про сцену, де головний герой передає повідомлення своїй доньці у минуле за допомогою гравітації. Нове дослідження квантових фізиків доводить, що такий трюк може бути цілком реальним завдяки ефекту уповільнення часу, чись на статтю вчених, опубліковану у Physical Review Letters.

Як обійти парадокси часу за допомогою квантової фізики?

У своїй роботі група дослідників відштовхувалася від концепції замкненої часоподібної кривої (CTC). Це теоретична траєкторія, за якої об'єкт під час руху у просторі-часі повертається у власне минуле, замикаючи лінію і роблячи подорожі у часі можливими.

Явище повністю вкладається у загальну теорію відносності Альберта Ейнштейна, яка описує гравітацію не як силу тяжіння, а як фізичне викривлення самої тканини простору і часу масивними об'єктами.

Щоб довести реальність передачі сигналів і не зіткнутися з відомим "парадоксом дідуся" (коли мандрівник у часі випадково знищує передумови власного народження), вчені використали вдосконалену модель - пост-обрані замкнені часоподібні криві (P-CTC).

Головні тези та висновки нового дослідження

Захист від альтернативних ліній - теорія P-CTC стверджує, що всесвіт автоматично відсікає та блокує будь-які часові петлі, які можуть призвести до виникнення логічного парадоксу;

Подолання шуму - у фільмі Купер передавав повідомлення через дуже нестабільний і зашумлений гравітаційний механізм, проте завдяки чітким спогадам доньки інформація транслювалася без викривлень. Це цілком відповідає новій математичній моделі;

Маніпуляція гравітацією - безпосередній вплив на гравітаційне поле - дозволяє буквально прошивати часові виміри, доставляючи інформаційні пакети у минулі координати.

Наразі це відкриття залишається виключно теоретичним і математично обґрунтованим. Проте команда фізиків не збирається зупинятися на сухих розрахунках і вже офіційно оголосила про плани створити реальну лабораторну модель.

Науковці хочуть практично протестувати передачу інформації крізь час на квантовому рівні за допомогою елементарних частинок світла - фотонів.