Дев’ять чоловік з німецької станції Neumayer III, які залишилися на зимівлю, втратили деякий обсяг мозку, можливо, через монотонні умови роботи і соціальну ізоляцію, передають Патріоти України.

Команда з восьми вчених і кухаря жила і працювала на німецькій дослідницькій станції Neumayer III протягом 14 місяців. Незважаючи на те, що влітку до них приєдналися інші вчені, ця команда пережила довгу темряву полярної зими, коли температура може впасти до -50 ° С, а евакуація неможлива. Ця соціальна ізоляція і одноманітне середовище дуже схожі на те, що може випробувати дослідник космосу в тривалій місії.

Дослідження на тваринах показали, що подібні умови можуть завдати шкоди гіпокампу, області мозку, необхідної для пам’яті і навігації. Наприклад, щури краще вчаться, коли тварин тримають групами або в різноманітному середовищі, говорить фізіолог Александер Стен з берлінської клініки Шаріте.

Стен і його колеги використовували магнітно-резонансну томографію для отримання зображень мозку членів команди до їх полярного перебування і після їх повернення. В середньому площа гіпокампу у мозку екіпажу за час експедиції скоротилася на 7 відсотків у порівнянні зі здоровими людьми, підібраними за віком та статтю, які не працювали на станції.

Скорочення обсягу гіпокампу, а, в першу чергу — зубчастої звивини, корелювало зі зниженням балів за тести, пов’язані з увагою і орієнтацією в просторі, але не вплинуло на інші когнітивні здібності.

Але є вагомі підстави вважати, що ці зміни можна зупинити, говорить Стен. За його словами, хоча гіпокамп дуже вразливий до таких стрессорів, як ізоляція, він також дуже чутливий до стимуляції, що виникає в житті, наповненому «соціальними взаємодіями і різноманітними ідеями для досліджень».