Древні люди мігрували з України у Західну Європу: Вчені зробили цікаве відкриття

Вчені дослідили фрагменти черепа Homo sapiens, які знайшли у Криму у 2009 році разом із кам’яними знаряддями та проколотими намистинами зі слонової кістки мамонта. Це дало можливість виявити зв'язок зі стародавньою ДНК людей, що заселили Західну Європу, передають Патріоти України.

Видання Nature Ecology & Evolution опублікувало результати досліджень. Черепи віком приблизно 37 000-36 000 років були знайдені в археологічній пам'ятці Буран-Кая III.

Науковці провели аналізи, що допомогли відтворити сучасну модель переміщення населення у Європі у період верхнього палеоліту (близько 40 000-12 000 років тому). Саме цей період характеризується поширенням анатомічно сучасних людей по світу.

Черепи свідчать про те, що це є найдавніші представники Західної Європи, які назавжди осіли в Європі та залишили сліди в геномах сучасних європейців.

Вчені вважають, що ці особи оселилися в регіоні після льодовикового періоду близько 38 000 років тому. Також в цей період було виверження супервулкана поблизу Неаполя, який засипав попелом південно-східну та східну Європу.

Ця екологічна криза в поєднанні з низькими температурами призвела до вимирання неандертальців і перших популяцій Homo sapiens на початку верхнього палеоліту.

Люди з Буран-Кая III пов’язані з 740 000 генетичними варіаціями інших стародавніх осіб і це свідчить про те, що вони були частиною другої хвилі європейського заселення після екологічної кризи.

Вчені також виявили, що ДНК знайдених черепів, мають генетичний зв'язок з сучасними та набагато пізнішими кавказьким населенням. Знаряддя праці, які знайшли на південному Кавказі, схожі з тими, що знайшли у Криму. Це свідчить про напрямок міграції предків з Буран-Кая III в Європі, а саме з Близького Сходу через Кавказ на територію сучасної України.

Найсильніший генетичний зв’язок виявлено між людьми із Буран-Кайя III та населенням на південному заході Франції, північному сході Іспанії, Австрії та Чехії. Ці особини, пов'язані з класичним граветтським періодом і були творцями культових жіночих статуеток зі слонової кістки, відомих як "граветтські Венери".

Це свідчить про те, що перші були предками останніх і вже сповідували культуру, яку можна описати як протограветтську. Генетичні зв’язки показують, що ці популяції поширилися зі сходу на захід.