Друга домівка для наполеглевих українців, або Еміграція без еміграції: Скільки коштує жити у Варшаві

Чому Варшава? В Україні в основному представлені офіси IT-аутсорсерів. Мені ж хотілося отримати досвід роботи у великій продуктовій IT-компанії. Польща для цього відмінно підходить. Свої R&D-офіси тут мають IBM, Oracle, Google, Intel та інші відомі компанії. Немає хіба тільки Apple. Я спочатку вирішив їхати в столицю, хоча згодом стало зрозуміло, що в Кракові, Вроцлаві чи Гданську теж можна цілком непогано почуватися як в професійному, так і в соціальному плані.

Саме з пошуку квартири почалося моє знайомство з Варшавою. Ще 5 років тому ринок нерухомості тут був більш цивілізованим, ніж в Україні зараз:

• тут легко зняти квартиру або кімнату без посередників;
• укладення офіційного договору оренди – загальноприйнята практика, а не виняток;
• орендар може зареєструватися за місцем проживання;
• поширений безготівковий розрахунок і власники житла місяцями можуть не докучати орендарям.

Основна маса оголошень зосереджена на декількох сайтах. Озброївшись Google-перекладачем, я почав вивчати доступні варіанти. Житло знайшов досить швидко. Це була 2-кімнатна квартира площею 42 кв. м на правому березі Вісли в районі з хорошою транспортною розв'язкою. Обійшлася вона мені в $500 на місяць.

Сьогодні таке житло коштує $600-650. Чи то в силу економічного зростання, чи то через наплив мігрантів зі Сходу, але ціни в Польщі продовжують впевнено зростати на всі категорії товарів і послуг, і ринок нерухомості, звісно, не виняток.

У різних містах Польщі по-різному розраховується вартість комунальних послуг. Наприклад, у Варшаві в більшості домогосподарств сплачується фіксована сума, яка покриває майже всі послуги. Я за лічильником оплачую тільки електроенергію. При цьому безлімітно користуюся центральним опаленням і водою. А, припустимо, в Кракові, частіше зустрічаються домогосподарства, де стоять лічильники на воду, газ і тепло.

Вартість комунальних послуг в середньому становить близько $100 за 2-кімнатну квартиру. Квартири або будинки з газовим опаленням узимку можуть потягнути $200 на місяць. Вартість їх оренди, як правило, нижча. Іноді в оголошеннях попадаються непривабливі варіанти за прийнятними, на перший погляд, цінами. Але з урахуванням опалення в результаті виходить плюс-мінус ринкова ціна.

Окремо варто зупинитися на ринку електроенергії. На відміну від України в Польщі можна вибирати постачальників електрики і при бажанні змінювати їх. Приблизно так, як і операторів мобільного зв'язку. Наприклад, Orange – оператор мобільного зв'язку в Польщі – пропонує пакети послуг разом з електроенергією.

Системи взаєморозрахунків за газ та електроенергію теж мають свою специфіку. Зазвичай оператор протягом приблизно півроку виставляє якийсь середній рахунок без урахування реального споживання за лічильниками. Потім раз на півроку-рік проводиться звірка з фактичними показниками і робиться корекція – частина суми повертається або, навпаки, щось доведеться доплатити. За підсумками коригується стандартний місячний платіж на наступні півроку-рік, і далі знову все повторюється.

Перше, що хочеться сказати про громадський транспорт у Варшаві і Польщі взагалі – він зручний, сучасний і дуже грамотно спроектований. Поняття маршрутки в столиці відсутнє. Взагалі. Міська та приміська мережа маршрутів покрита виключно рейсовими повноформатним автобусами і трамваями. Все за розкладом, який легко подивитися в мобільних додатках, на сайтах і електронних табло. Ну або в роздрукованому вигляді – він є на кожній (!) зупинці. Причому з маршрутом руху кожного транспортного засобу по зупинках і часом руху між кожною із зупинок.

Ще однією з сильних сторін транспортного сполучення Варшави є його тісна і гармонійна інтеграція з системою залізничного транспорту. В першу чергу, з міською (SKM – Szybka Kolej Miejska) і приміськими електричками. SKM не має нічого спільного зі спробою зробити щось подібне в Києві. У Варшаві це сучасні комфортні потяги з м'якими сидіннями, кілька маршрутів, єдиний квиток, інтеграція з головним аеропортом ім. Шопена.

Квитки тарифікуються за часом. Якщо купувати їх поштучно, то це досить дорого – майже $0,9 за 20-хвилинний проїзд або близько $1,1 за проїзд з пересадками протягом 75 хвилин. Але місячний проїзний на всі види обійдеться приблизно в $30. Втім, окремі квитки теж універсальні. Вони діють в метро, трамваї, автобусі, SKM. У підсумку, дістатися з аеропорту ім Шопена в центр (8 км) можна за якихось 20-30 хв в комфортному вагоні трохи дорожче ніж за долар. Проїзний дозволяє навіть їздити на будь-який електричці (навіть не міській) або поїздах в межах міста. Річ у тім, що в Варшаві є три основні залізничні вокзали: Wschodnia, Centralna, Zachodnia. І будь-який потяг перетинає місто зі сходу на захід або навпаки, роблячи там зупинки.

У нічні години працює окрема мережа автобусів. Метро працює в нічні години з п'ятниці на суботу і частково з суботи на неділю плюс свята. Вартість нічного проїзда без змін. Детальний розклад руху нічного транспорту також зазначено на кожній зупинці.

Ринок таксі в Варшав також набагато більш цивілізований, ніж в Україні. Возять тільки за лічильником і в більшості випадків можна розплатитися карткою. Ціни цілком помірні – $5-10 по місту, $10-15 в аеропорт ім Шопена, який за аналогією з Жулянами розташований в межах міста.

Проте, Uber і його аналоги myTaxi, Taxify складають помітну конкуренцію традиційним службам таксі. Якість авто у них нерідко залишає бажати кращого, але вартість проїзду буде більш демократичною. За кермом, до речі, нерідко можна зустріти російськомовного водія.

У різних містах Польщі працюють різні оператори, які пропонують велосипеди на прокат. У Варшаві це Veturilo. Зараз мережа нараховує кілька сотень станцій і кілька тисяч велосипедів, в тому числі дитячих, з електроприводом і для двох осіб. На практиці це означає, що велосипед легко знайти де завгодно, навіть на околицях. Дефіцит виникає тільки в особливо популярних місцях в погожі літні дні. Реєстрація через інтернет, перед черговою поїздкою на рахунку повинно залишатися не менше $2,5. Перша година оренди коштує приблизно $0,25, друга – $0,75, третя – $1,25, четверта і далі – $1,75. Але ніхто не заважає міняти велосипеди на станціях і обнуляти лічильник, перші 20 хв і зовсім безкоштовні.

Це явище нове. Вони з'явилися в прокаті приблизно рік тому, але вже встигли стати невід'ємною частиною урбаністичного пейзажу польської столиці. Тут за місце під сонцем бореться одразу кілька операторів. Найпопулярніші – Lime і hive. На відміну від велосипедів у самокатів немає прив'язки до станцій. Брати і кидати можна де завгодно (з деякими обмеженнями, за порушення правил парковки передбачений помірний штраф). Оплата похвилинна. Наприклад, короткий нічний проїзд літнього дня протягом 10 хвилин обійшовся мені приблизно в $2. Таксі в ряді випадків може виявитися дешевше (особливо Uber).

Операторів, які пропонують взяти автомобіль напрокат з похвилинною оплатою, і зовсім близько десятка. Для прикладу наведу розцінки на оренду Renault Clio в компанії Traficar: 0,75 за посадку, 0,4 за км пробігу і близько $0,05 дол за хвилину простою. Разом поїздка по місту на відстань 10 км обійдеться приблизно в $5. Можна також орендувати автомобіль за формулою $20 на добу або $0,15 за км для більш далеких і тривалих поїздок. Любителі електрокарів можуть взяти електричний BMW i3 від innogy go! за $0,3 за хвилину пробігу, плюс $0,07 за хвилину простою або за $60 на добу.

За $0,2 за хвилину пробігу (і $0,02 – за хвилину простою) можна орендувати електроскутер. Але особливою популярністю вони не користуються.

Найбільшою популярністю в Польщі користуються великі мережеві маркети: Carrefour, Lidl, Auchan, Tesco, Kaufland. Такий собі формат рітейлу без претензій. Мережі елітних супермаркетів з асортиментом дорогих продуктів або високим рівнем обслуговування практично відсутні. У Кракові, наприклад, один такий закрився, і на зміну йому прийшов Carrefour Market. І цей приклад в цілому показовий. Популярні також і мережі недорогих магазинів Biedronka і Zabka.

Ціни на деякі категорії товарів цілком можуть конкурувати з українськими. Якщо сильно постаратися, то дорослій людині можна прогодуватися і за $15 на тиждень, але це буде екстремальний продуктовий кошик. Якщо подвоїти витрати, то за $150 на місяць можна цілком комфортно харчуватися непоганими продуктами з супермаркетів.

Але потрібно бути готовим до того, що деяких звичних нам продуктів знайти не вдасться. Поляки, наприклад, не знають, що таке варена ковбаса або мариновані помідори. Оселедця пряного посолу тут теж немає, а пельмені можна знайти тільки в рідкісних кафе.

Ще в Польщі набирає популярності тема еко і здорового харчування. Але за участь в модному тренді доведеться розщедритися. Наприклад, за баночку березового соку об'ємом 0,3 л доведеться віддати 2 євро. Приблизно той же рівень цін на продукти на різного роду ярмарках, які тут теж популярні. На них, як правило, торгують дрібні підприємці з акцентом на еко.

Поляки люблять поїсти. Тому кафе, ресторанів, барів і кав'ярень всіх видів і мастей тут повно, є з чого вибрати. Популярна азіатська кухня (індійська, тайська, китайська, в'єтнамська, корейська). Суші теж є, але таким попитом як в Україні не користуються і досить дорогі. Аналог нашої шаурми (тут немає такого слова) – турецький кебаб.

Власне, кебаб і є найчастіше однією з найдоступніших страв польського громадського харчування. Його ціна $3-4. Ціни на бізнес-ланчі стартують від $4-5. Приблизно в стільки ж обійдеться шот в хорошому барі, хоча є і наливайки з розведеною горілкою по $1 за порцію. Щоб повноцінно пообідати в кафе без алкоголю, доведеться розщедритися на $10-15 за людину.

Пафосних і вкрай дорогих закладів навіть у польській столиці дуже мало. Хіба тільки тематичні на кшталт винного ресторану або Whiskey-бару.

У Польщі є два великі міжнародні оператори мобільного зв'язку – Orange і T-Mobile і два місцеві – Play і Plus. На основі цих чотирьох мереж надає свої послуги цілий ряд віртуальних операторів, але серед місцевого населення вони не користуються попитом. Це, скоріше, варіант для приїжджих. У будь-якому випадку кожну SIM-карту в обов'язковому порядку потрібно реєструвати і прив'язувати до паспорту, навіть якщо це припейд.

Припейд обійдеться в $5-10 на місяць, контракт зазвичай стартує з $10-15. Останній ліпший, оскільки включає більший обсяг безкоштовного трафіку в роумінгу ЄС, більше інтернету всередині країни, а також нерідко він йде причепом з покупкою нового телефону. Саме з цієї причини купити iPhone останньої моделі в Польщі не так важко – вартість апарата ділиться на 24 рівні частини, а послуги йдуть в пакеті з великою знижкою.

Номінальна вартість проводового інтернету становить близько $15 на місяць при укладенні дворічного контракту. Все необхідне обладнання і роботи по його підключенню в цьому випадку оператор виконує безкоштовно. Є пропозиції з меншою абонплатою, але при цьому на старті потрібно заплатити за модем і підключення. У підсумку виходить приблизно та ж сума.

Дуже популярні різні пакетні пропозиції. Той же Orange пропонує на одному контракті отримати і мобільний та стаціонарний зв'язок, а також інтернет з телебаченням. Все разом обійдеться приблизно в $20-25 на місяць, що істотно дешевше, ніж покупка цих послуг у різних операторів окремо.

Мобільні оператори також пропонують мобільний стаціонарний інтернет з 4G модемом. Така послуга цікава для людей, які мешкають за межами густонаселених районів з погано розвиненою кабельною інфраструктурою. Ну або для тих, хто просто не хоче тягнути по квартирі кабель. Мережі LTE в Польщі видають високу швидкість, тому на практиці різниця з провідним інтернетом майже не помітна. Правда, коштує такий зв'язок на $5-10 дорожче, або ціна порівнянна зі стаціонарним інтернетом, але обмежена за обсягом.

У Польщі можна купити картку Multisport. Коштує вона близько $40 на місяць. Але за ці гроші ви отримуєте доступ практично в будь-який спортивний клуб на території всієї країни, включаючи басейни та інші плюшки. Місячний абонемент в якийсь конкретний клуб можна взяти вдвічі дешевше.

Квиток на сеанс в національній мережі кінотеатрів Cinema City коштує $4-8 в залежності від часу показу. Але і тут є «пакетний» підхід. Можна за $14 купити картку Unlimited, яка дозволяє дивитися кіно без обмежень і додатково отримувати знижки в мережі громадського харчування на території кінотеатрів. Єдине, за 3D і 4D сеанси, потрібно буде трохи доплатити навіть з нею.

Театри в Польщі теж вельми популярні. У Варшаві та Кракові свій репертуар пропонують десятки різних колективів. Вартість квитка стартує зазвичай від $10. Виняток – ніч театрів, яка буває раз на рік. Тоді улюбленими виставами можна насолодитися безкоштовно.

За відвідування музеїв зазвичай потрібно заплатити $4-5 і вище. Але, знову ж таки, є ніч музеїв і окремі дні для безкоштовного відвідування. Взагалі, навіть найбідніші в Польщі легко зможуть задовольнити свій культурний голод, не витративши ні копійки. У столиці у вихідні зазвичай проходить чимало різних виставок, концертів та інших заходів, абсолютно безкоштовних і відкритих для всіх бажаючих.

На відміну від України, де медицина все ще квазібезкоштовна – принаймні, можна ось так запросто сходити до сімейного лікаря з нежиттю, в Польщі правила гри окреслені чіткіше, і вони суворіші. Хоча, мабуть, теж далекі від ідеалу.

Кожна людина, яка офіційно працює на території Польщі, зобов'язана робити внески до фондів соціального страхування, в яких акумулюються кошти для пенсійних, медичних та інших виплат. Залежно від виду трудового договору (в Польщі їх три основних) це 14-24% від місячного доходу. Це правило також стосується і самозайнятих підприємців (таких як ФОП в Україні), але вони платять фіксовану суму: ОКОД $300 дол на місяць (в 2 рази менше протягом перших двох років).

Натомість кожен, хто робить такі відрахування, отримує право безкоштовно користуватися державною медициною. В цілому, це непогано, але зворотною стороною медалі є черги. Вони можуть становити довгі місяці, щоб просто потрапити на прийом і поскаржитися на болі в серці. Навіть у травмпункті або в лікарні вже після виклику швидкої допомоги цілком можливо доведеться провести кілька годин в очікуванні вільного лікаря, якщо це тільки не стан, що загрожує життю.

Практично всі ліки в Польщі, крім самих елементарних від болю голови або йоду, відпускаються за рецептом лікаря. Тому так чи чи інакше, на прийом до нього доведеться потрапити.

Іноземець без страховки або місцевий житель з дрібною проблемою може звернутися в одну з приватних клінік, сплативши приблизно 50 євро за візит. Приблизно в стільки ж (або трохи менше – залежить від пакета) становить абонентська плата за обслуговування в одній з місцевих мереж приватних клінік, наприклад, Luxmed, Enelmed або Medicom. Купувати такого роду медичну страховку чи ні – справа суто добровільна.

Безумовно, для мене немає нічого красивішого схилів Дніпра. Та й за масштабами Варшава в кращому випадку зрівнятися хіба тільки з однією правобережною частиною Києва. І то з великою натяжкою. Але, проживши 5 років у польській столиці, я наочно переконався в тому, що за рівнем розвитку урбаністичної інфраструктури вона далеко пішла вперед. Київ продовжує залишатися не кращим зразком СРСР. В першу чергу, це стосується міського транспорту та інфраструктури для велосипедистів. Безконтрольне будівництво висоток без місць для паркування автомобілів і зелених зон теж не додає комфорту в повсякденному житті киянам. При всьому цьому вартість життя в Варшаві ненабагато вища, ніж в українській столиці. Різниця – 20-25%.

Я все ще часто буваю на батьківщині, і, орієнтуючись на розцінки січня 2020 року, склав приблизну порівняльну таблицю вартості місяці життя в обох містах: