
"10 травня. День, який змінив моє життя шість років тому. День арешту і катувань. Я ні про що не жалію і нічого не хотів би змінити у своєму минулому, але прожити його ще раз мені б не хотілося. У кожного свій шлях та свій вибір. Я свій зробив ще на Майдані і, якщо було би потрібно, повторив те саме, ні від чого не відрікшись. Але сьогодні я думаю не про це, а про тих наших, хто досі перебуває в полоні у ворога. Хто досі чекає на своє звільнення. Хто сподівається на нас та нашу вітчизну", – написав він.

Дискові телефони в СРСР так довго залишалися масовими через особливості телефонної мережі, економіки та виробництва. Такі апарати були дешевими, надійними й повністю сумісними з автоматичними телефонними станціями, передають Патріоти України. Дискові т...
Український автопарк оновлюється. На вулицях свіжі моделі - модний дизайн, трендове технічне начиння. Бренди аж ніяк не бюджетні, але справді нових автівок на дорогах зовсім небагато - чи не свідомо споживач прагне обрати вживане авто? Про те, чому вжи...